Чому найоптимальнішим варіантом для України наразі є збереження і зимового, і літнього часу

 У ніч на 29 березня Україна переходить на літній час, і попри багаторічні дискусії щодо доцільності сезонного переведення годинників, така практика залишається. Економія електроенергії на рівні статистичної похибки – до 1%, однак ключовий ефект є у зменшенні пікових навантажень на енергосистему

Це пояснює в ефірі Українського Радіо аналітик енергетичних ринків Максим Білявський. За його словами, перехід на літній час дозволяє зміщувати споживання електроенергії та згладжувати піки, що особливо важливо в умовах війни та відновлення енергетики після обстрілів. Крім того, Україна зберігає синхронізацію з Європейським Союзом, де також не дійшли згоди щодо скасування сезонного часу, а сам літній режим стимулює економічну активність. Найоптимальнішим варіантом для України наразі є збереження і зимового, і літнього часу, підсумовує експерт.

Насамперед розвантаження пікового періоду споживання електроенергії

У ніч на 29 березня Україна переходить на літній час. Чи варто переводити годинники двічі на рік?

Україна розташована в широтах, де природний світловий день сильно коливається: від 8 годин узимку до 16 годин влітку. І сам по собі цей характер нашого географічного розташування, напевно, і дає відповідь на запитання, чи варто переводити годинники двічі на рік. Звісно, варто. І особливо у період війни, коли ми відновлюємо економіку, особливо після ворожих терористичних обстрілів енергосистеми.

Гнучкий режим, особливо при плануванні обсягів виробництва електроенергії, вкрай важливий у період пікових навантажень. І збільшення світлового дня і перехід на літній час, на мій погляд і з точки зору практики, дає змогу зменшити і згладити піки споживання електроенергії і фактично таким чином створити оптимальні умови для роботи енергосистеми. Тобто літній час передбачає зміщення періоду ввімкнення більшості побутових приладів, наприклад, з 5-, 6- та 7-ї години на 8-, 9- і 10-ту годину вечора. Така сама тенденція і зранку, коли сонце встає і коли розпочинається новий день.

Можете нагадати, чому взагалі почалися розмови про скасування переходу на літній час?

Розмови почалися у період 2018–2019 років, і велика кількість людей у нашій державі керувалася лише розрахунками з точки зору економії паливно-мастильних матеріалів, енергетичних ресурсів. Але насправді, враховуючи масштаб регіонів України від Сходу до Заходу, від Півночі до Півдня, аргументувати свою думку стосовно закріплення лише однієї системи часу для нашої держави, скоріше за все, не є раціональним. Пізніше з’явився законопроєкт №4201 про постійний київський час.

Президент ухвалив відповідальне рішення, особливо у період відбиття повномасштабної агресії, і ми зберігаємо гнучкість, уникаємо ризиків і продовжуємо синхронізацію з Європейським Союзом, зокрема у форматі ідентичного переходу на час. Тобто, як ви знаєте, Європейський Союз так само перебуває в активних дискусіях стосовно того, чи варто переводити годинники і закріплювати, відповідно, чи то літній, чи то зимовий час. Наприклад, ще з 2019 року немає консенсусу в цьому питанні.

Ви сказали, що є економія і пояснили, чому. Скажіть, про які масштаби йдеться і чи виправдовують вони щорічний дискомфорт для людей?

Економія є. Безумовно, її характер змінився. Наразі вона є на рівні статистичної похибки через наступну причину. Під час Першої та Другої світових воєн, коли вперше застосовувалося переведення годинників, ефект був значним — до кількох відсотків. Бо, наприклад, для освітлення обсяг споживання енергоносіїв був максимальним за всю історію.

Наприклад, візьмемо одну годину роботи 60-ватної лампочки, то 100 років тому це коштувало приблизно 40–60 грамів умовного палива. Це були реальні тонни вугілля. Зараз на одну годину роботи сучасного еквівалента такого ж самого виду освітлення потрібно приблизно 4–8 грамів умовного палива. Тобто щонайменше в 10 разів палива потрібно менше.

Тому і рівень економії є приблизно в обсязі до 1%, тобто в межах статистичної похибки. Як бачимо, різниця колосальна в обсягах економії, і за 100 років, на мою думку, — ми не просто покращили технології виробництва електроенергії, що абсолютно очевидно, ми радикально знизили питомі витрати ресурсів.

Але питання з точки зору переведення годинників на літній час лежить в іншій площині. Це насамперед розвантаження пікового періоду споживання електроенергії. Йдеться як про початок робочої доби, так і про завершення доби. Нам, особливо в нинішніх умовах, важливо зменшувати пікові навантаження на енергосистему. Тому ефект очевидний.

Синхронізація з Євросоюзом

Чи вдається розвантажувати?

На мою думку, якщо брати, наприклад, минулий рік, — вдається.

Наскільки практика переходів на літній та зимовий час притаманна країнам Євросоюзу та всьому світові? Ви вже згадали про Євросоюз, і наскільки важливо для України зберегти узгодженість часу з Євросоюзом у контексті економіки і, зокрема, інтеграції?

Практика переведення годинників сягає меж XVIII–XIX століть. І весь світ використовував і використовує саме цей перехід. У XIX столітті в Європі з часів Першої світової війни країни почали активніше переходити на літній час. І зараз більшість країн Європейського Союзу досі переводять годинники, бо Європейська комісія з 2019 року не досягла консенсусу щодо постійного часу.

Пояснюють просто: літній режим стимулює економіку. Це ми можемо прочитати в будь-якому звіті Європейської комісії, який стосується цієї тематики. Вони говорять, що більше вечірньої активності, туризм, роздрібна торгівля, сільське господарство.

І за оцінками Європейського Союзу це додаткові доходи в секторах послуг, що і зменшує енергетичні витрати або їх покриває з точки зору валового внутрішнього продукту. Для нашої держави це синхронізація. Це дуже важливо, тому що ми кандидат у Європейський Союз і наш часовий режим має бути узгоджений.

Усе одно Європейський Союз залишається вірним переходу на літній час

Чи є країни, які відмовлялися від переведення годинників?

Дійсно, дискусії є. І Німеччина, Франція, Польща, Італія — багато країн, які дискутують між собою. Але все одно Європейський Союз залишається вірним переходу на літній час. Але були країни, які відмовлялися. Навіть у деяких країнах, якщо ми згадаємо, наприклад, Канаду, у XIX столітті різні регіони віддавали перевагу тому чи іншому часу — або зимовому, або літньому.

У який період відмовлялися і чим аргументували? 

Аргументи були різні: це і структура економіки, це і збільшення частки альтернативної енергетики, що прямо впливає на структуру споживання електроенергії, фактично — на обґрунтування самої економії. Тобто відсутність фактичного економічного ефекту.

Збереження і зимового, і літнього часу — найоптимальніший варіант, особливо під час війни

Який час більше підходить для України?

Насправді відповідь очевидна. На період відбиття повномасштабної агресії і відновлення дієздатності нашої енергосистеми однозначно потрібно зберігати і зимовий, і літній час. Тому що літній час дає можливість зменшувати піки великих обсягів навантаження на енергосистему.

Україна — досить велика країна, в якій насправді більше одного часового поясу. Як це створює проблеми під час переведення стрілок годинника? Як це може позначитися на життєдіяльності міст і сіл?

Насправді все дуже просто. Якщо, наприклад, буде використано лише зимовий час для усіх регіонів, у нас буде виникати так званий геп (розрив — ред.) у життєвому циклі між східними та західними регіонами. Це впливає як на емоційний стан населення, так і на функціонування тих чи інших секторів бізнесу. Тому це певна часова розірваність між життєвими циклами наших регіонів. Тому збереження і зимового, і літнього часу, мені здається, — це найбільш оптимальний варіант. 

І є ймовірність, що до кінця війни, якщо можна так говорити, питання переведення чи непереведення не буде надто актуальним.

Саме так. 

Звісно, економічний ефект є

Чи є переведення годинників сьогодні економічною необхідністю, чи це радше інерція старої системи?

Враховуючи розвиток техніки та технологій як у виробництві електроенергії, так і у пристроях для споживання, зокрема йдеться про системи освітлення, то обсяг економії, якщо брати повністю первинні енергоресурси в межах енергосистеми України, є мінімальним. Але якщо брати до уваги усі інші складові та компоненти, зокрема графік споживання, вплив та роль світлового дня у функціонуванні, наприклад, сільського господарства, фермерства, інших комерційних структур, які надають послуги, — звісно, економічний ефект є.

А чому годинники переводять о третій ночі?

Переведення годинника саме о третій годині пояснюється насамперед біоритмами функціонування людини як живого організму — це перше. По-друге, це несе за собою елементи комерційного характеру. Наприклад, є поняття комерційної доби при споживанні, наприклад, природного газу для промислових підприємств. Комерційна доба розпочинається о 9-й годині. Тому для того, щоб не порушувати системи метрологічного обліку і для промислових підприємств, і для споживачів, звісно, переведення годинників обрали, за сукупністю факторів о третій годині.