Колапс російського ЖКГ: чому зношеність мереж досягла критичної межі, попри ріст тарифів

Житлово-комунальне господарство Росії опинилося в системному колапсі, який уже неможливо приховати навіть офіційною статистикою. Зношеність інфраструктури наполовину, майже подвоєння кількості аварій і хронічне недофінансування ‒ таку реальну картину фактично намалював заступник голови уряду РФ Марат Хуснуллін, мимохідь визнавши масштаби катастрофи, яку Кремль роками приховував за оптимістичними звітами.

Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

За словами Хуснулліна, 80% підприємств ЖКГ не планують жодного оновлення інфраструктури, близько 30% організацій є збитковими, а борги населення за комунальні послуги сягнули $8,9 млрд. Рівень зношеності мереж уже перевищив 50%. Лише в січні 2026 року зафіксовано 1 788 комунальних аварій ‒ майже вдвічі більше, ніж у січні 2025 року.

Потреба в модернізації галузі оцінюється в $114,9 млрд. Державна програма до 2030 року передбачає лише $57,5 млрд ‒ рівно вдвічі менше. Решту, судячи з усього, мають покрити корупція та латання дір: керуючі компанії накопичують борги, капітальні ремонти замінюють поточними, а кошти системно розкрадаються.

Війна лише погіршила ситуацію. Уже 64 з 83 суб’єктів рф скоротили бюджетні видатки на ЖКГ. У 2026 році ще 15 регіонів планують додаткове зменшення фінансування цієї сфери.

Відповідь Кремля на колапс ‒ чергове підвищення тарифів. У 2025 році вони зросли в середньому на 11,9% ‒ найбільше з 2016 року. У 2026 році заплановано двоетапне підвищення: на 1,7% з 1 січня та ще на 8-22% з 1 жовтня залежно від регіону. Федеральний бюджет передбачає подальше зростання тарифів приблизно на 30% протягом найближчих трьох років.

Найбільше підвищення чекає Ставропольський край (+22%), Дагестан (+19,7%), Тамбовську (+17,5%) та Тюменську (+17,2%) області. У Москві тарифи зростуть на 15%, у Санкт-Петербурзі ‒ на 14,6%. Уже зараз послуги ЖКГ забирають близько 10% сукупних споживчих витрат домогосподарств.

Повна модернізація галузі в умовах бюджетного дефіциту та пріоритетного фінансування війни залишається політичною фікцією. Уряд і надалі лататиме лише найбільш проблемні або політично чутливі регіони замість системного оновлення мереж. Аварії продовжуватимуть множитися, борги зростатимуть, а населення платитиме дедалі більше за послуги, які стають щоразу гіршими.