Суд відмовив киянці у стягненні 165 тисяч гривень з ПриватБанку: причиною став «неналежний спосіб захисту»

Жінка отримала кредитну картку з лімітом у 8 тисяч гривень та окрему позику на 200 тисяч гривень, яку повністю погасила.

Однак банк продовжив нараховувати відсотки та штрафи без належним чином погоджених умов, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 419 082 гривень.

Хоча вона внесла на рахунок 420 365 гривень, банк безпідставно списав 165 009 гривень і навіть нараховував борг понад 800 тисяч гривень, що вона вважає незаконним і таким, що завдало їй моральної шкоди на суму 50 тисяч гривень. 

Про це йдеться в рішенні Печерського районного суду м.

Києва, опублікованому 10 квітня 2026 року.

8 жовтня 2013 року жінка підписала анкету-заяву, на основі якої їй видали кредитну картку «Універсальна» (тарифний план «Універсальна GOLD»), а 10 вересня 2014 року на цій картці встановили кредитний ліміт у 8 тисяч гривень, який 4 грудня 2018 року зменшили до 0 гривень. 8 червня 2016 року вона уклала окремий договір позики на 200 тисяч гривень з перерахуванням коштів на кредитну картку, і цю позику вона повністю погасила рівними щомісячними платежами.

Через використання коштів саме за договором позики на картці утворилася заборгованість, на яку банк продовжив нараховувати відсотки та пеню за тарифами картки «Універсальна GOLD».

Ці тарифи, умови та правила надання банківських послуг не були належно погоджені з нею, оскільки анкета-заява від 8 жовтня 2013 року не містила конкретних умов щодо процентної ставки, пені чи штрафів, а відповідна інформація була в окремих документах, які вона не підписувала.

У вересні 2019 року банк подав позов про стягнення заборгованості, нібито спричиненої використанням кредитного ліміту за анкетою-заявою.

Проте постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 755/14843/19-ц позов відмовили задовольняти повністю.

Обставини підписання анкети-заяви, укладення договору позики, встановлення та зміни кредитного ліміту, а також відсутність погодження умов і тарифів банку вже встановлені судом і мають преюдиційне значення.

На момент звернення до суду на картці значиться заборгованість у 419 082 гривень, що переважно складається з неправомірно нарахованих відсотків та штрафних санкцій, тому нарахування такої заборгованості є неправомірним.

Крім того, з 11 серпня 2016 року вона поповнила рахунок на 420 365 гривень, з яких на власні потреби витратила 9 777 гривень, а на платежі за послугою КУБ — 245 578 гривень.

Унаслідок цього банк безпідставно списав 165 009 гривень, які підлягають поверненню за ст. ст. 1071, 1212 ЦК України.

Неправомірні дії банку, зокрема нарахування боргу понад 800 тисяч гривень та систематичне безпідставне списання коштів, спричинили їй значні моральні страждання, погіршення емоційного стану, психологічний дискомфорт та обмеження нормального життя.

Тому вона просить стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 50 тисяч гривень.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Представник АТ КБ "ПриватБанк" подав до суду відклик, у якому вказав, що 8 жовтня 2013 року жінка, підписавши анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, добровільно приєдналася до умов і правил тієї редакції, що діяли на момент підписання та були розміщені на офіційному сайті банку.

Таким чином, між сторонами виникли договірні правовідносини, зокрема щодо кредитної картки «Універсальна GOLD», а 24 лютого 2020 року вона повторно підтвердила ознайомлення з цими умовами та зобов’язання їх виконувати. 8 червня 2016 року вона уклала договір позики № KUB1465377350624 на 200 тисяч гривень, підтвердила ознайомлення з умовами та правилами банку, доручила проводити договірне списання коштів з усіх рахунків на погашення заборгованості та погодилася з автоматичним списанням у межах кредитного ліміту.

Оскільки вона не надала доказів повного погашення заборгованості за кредитним договором, а виписки з рахунку свідчать про непогашену заборгованість, позовні вимоги про повернення безпідставно списаних коштів не підлягають задоволенню.

Крім того, наявність договірних правовідносин виключає застосування ст. 1212 ЦК України про безпідставне збагачення, а вимога про моральну шкоду необґрунтована, оскільки не доведено протиправність дій банку, причинно-наслідковий зв’язок та розмір шкоди.

Просив відмовити в позові повністю та застосувати наслідки пропуску позовної давності.

Яким було рішення суду? 

Жінці відмовили в задоволенні позову.

Суд встановив наявність договірних відносин між сторонами, що виключає застосування ст. 1212 ЦК України як підстави для стягнення коштів з ПриватБанку. 

"Норми ст.ст. 1212, 1213 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов’язань.

Майно не вважається набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо воно отримане чи збережене в спосіб, не заборонений цивільним законодавством, з метою забезпечення майбутніх правовідносин, зокрема через правомірні дії, передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Наявність зобов’язальних правовідносин виключає задоволення позову за ст. 1212 ЦК України.

Права осіб у зобов’язальних відносинах захищаються нормами зобов’язального права.

Враховуючи це, суд відмовляє в позові через неналежний спосіб захисту права", — наголосив суд.