Назад
Оригінальна версія

Вертикаль Вигівського та бізнес на окупованих територіях: як заступник голови поліції Києва Родигін пов’язаний із засудженим колаборантом

Вертикаль Вигівського та бізнес на окупованих територіях: як заступник голови поліції Києва Родигін пов’язаний із засудженим колаборантом

Перший заступник голови поліції Києва Родигін, бізнес його співмешканки та зв’язок з засудженим колаборантом.

Після розстрілу людей у Голосіївському районі влада знову заговорила про «перезавантаження» поліції. Але одна з найпоказовіших історій - просто в керівництві поліції Києва.

Перший заступник голови поліції Києва Артем Родигін — людина з найближчої кадрової вертикалі голови Нацполіції Івана Вигівського. Їхні кар’єри роками рухалися разом: Миколаїв, Полтава, Київ. Після призначення Вигівського керівником Нацполіції Родигін отримав посаду першого заступника поліції Києва, повідомляє BIHUS.

У деклараціях обох фігурувало майно, пов’язане з однією людиною, — Кепіною. Її Volkswagen Touareg роками декларував Родигін. Після переїзду до Києва він отримав майже стометрову службову квартиру в ЖК «Славутич» вартістю близько 220 тисяч доларів, яку згодом почали приватизувати.

У 2025 році в декларації Родигіна з’являється Тетяна Гураль — колишня слідча відділу, яким він керував. Після звільнення з поліції Гураль відкриває адвокатське бюро та заходить в аграрний бізнес Полтавської області. Вона стає співвласницею компаній «Земінвест 2017» і «Вільховацька» разом із 83-річною Валерією Чекурдою.

Саме в квартирі Валерії Чекурди Родигін жив після переїзду до Києва. Ключова фігура тут — син Валерії, бізнесмен Тарас Чекурда, власник мережі дельфінаріїв «Оскар» в Кирилівці, Генгорці та Трускавці.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

За даними слідства, після окупації півдня дельфінарії продовжили роботу вже під російською юрисдикцією. У 2023 році об’єкти в Генгорці та Кирилівці були перереєстровані за законами РФ за взаємодії з окупаційною адміністрацією. Серед засновників фігурували дружина та мати Чекурди.

У матеріалах НСРД зафіксовано листування про роботу дельфінаріїв на окупованій території, зарплати співробітників та фінансування об’єктів за рахунок прибутку дельфінарію в Трускавці.

У лютому 2025 року Чекурда отримав підозру у справі про співробітництво з державою-агресоркою, а влітку визнав провину. Суд визнав його винним у веденні бізнесу з окупаційними структурами. Замість реального строку він отримав випробувальний термін і зобов’язався перерахувати 2 млн грн на ЗСУ.

На момент, коли співмешканка першого заступника голови поліції Києва входила в спільний бізнес із сім’єю Чекурди, кримінальна справа вже існувала. Після смерті Валерії Чекурди сам Тарас Чекурда замінив матір у компаніях Гураль.

Паралельно компанія «Вільховацька» мала проблеми з прокуратурою Полтавської області через переоформлення земель за старими документами 1994 року. Але після появи Гураль серед власників арешт із землі знімають, а провадження закриває слідчий поліції Полтавської області — регіону, де Родигін довгий час обіймав керівну посаду. Після цього близько 40 гектарів землі переходять у власність Гураль.

Сам Родигін стверджує, що не впливав на рішення полтавських правоохоронців і нібито нічого не знав ні про справу Чекурди, ні про його співробітництво з окупантами. Але в цій історії надто щільно переплелися керівництво поліції, бізнес співмешканки топполіцейського, майно сім’ї Чекурди, землі в Полтавській області та людина, уже офіційно засуджена за роботу з окупаційними структурами РФ.

Відкрити PDF-доказ новини

Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Вертикаль Вигівського та бізнес на окупованих територіях: як заступник голови поліції Києва Родигін пов’язаний із засудженим колаборантом". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: АНТИКОР.

Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Вертикаль Вигівського та бізнес на окупованих територіях: як заступник голови поліції Києва Родигін пов’язаний із засудженим колаборантом". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: АНТИКОР.

Завантажити Завантажити PDF