Експертиза на ручному управлінні або чому реформа судових установ стала форпостом корупції

У кримінальному процесі 2026 року судова експертиза остаточно перетворилася на «точку входу» для системної корупції. Поки Україна намагається виконати євроінтеграційний «план Качки—Кос», де незалежна експертиза є критичною вимогою, реальність демонструє тотальний саботаж змін.

На прикладі резонансної справи «Мідас» та переслідування детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова керівниця юридичного відділу ЦПК Олена Щербан у виданні ZN.ua доводить: Міністерство юстиції не лише не гарантує незалежність експертів, а й посилює важелі тиску на них.

Стаття розкриває шокуючі механізми маніпуляцій: від «стоп-листів» на незручні розслідування до дисциплінарного терору проти приватних експертів. Історія про те, як через «технічну помилку» в експертизі детектив опинився за ґратами, а сумнозвісні фігуранти на кшталт Олександра Рувіна роками блокували ключові докази, — це вирок нинішній системі управління під егідою Мін’юсту. Чи з’явиться в Україні автономна експертна установа для антикорупційних органів, чи «дикий дух» ручного управління поховає чергову вимогу ЄС — читайте у детальному розборі.

Часто у кримінальній справі від експертизи залежить буквально все — навіть доля людини. Можливість упливати на експертів та експертні установи з боку влади в якийсь момент може поставити розгляд будь-якої справи в суді під загрозу.

Зараз увесь напрям судових експертиз так чи інакше курує Міністерство юстиції: це й нормативне регулювання діяльності експертів, і питання присвоєння їм кваліфікації, їхньої атестації та притягнення до відповідальності. Також у підпорядкуванні Мін’юсту — низка експертних установ. І поточний стан справ дає змогу зрозуміти, що міністерство не може гарантувати незалежності експертиз.