Привид "ротавірусу" та фінансовий шантаж: чому парламентський саботаж ставить під загрозу транші МВФ

Український парламент увійшов у фазу відкритого протистояння між законодавчою гілкою влади та антикорупційною вертикаллю.

Як зазначає журналістка Тетяна Ніколаєнко у своєму розслідуванні для «Цензор.НЕТ», колись монолітна пропрезидентська більшість сьогодні перетворилася на майданчик для політичного шантажу.

Головною валютою в кулуарах Верховної Ради стали не ідеологічні переконання, а недоторканність депутатів, які дедалі частіше стають фігурантами розслідувань НАБУ та САП.

Ситуація дійшла до того, що народні обранці фактично ставлять ультиматум: або правоохоронці знижують активність, або ключові для країни реформи залишаться без голосів.

Криза керованості парламентом стала очевидною під час останніх лютневих засідань.

Замість роботи в сесійній залі депутати масово «хворіли»: одразу 38 представників монобільшості раптово злягли з загадковим ротавірусом якраз у дні стратегічно важливих голосувань.

Представники опозиції та політичні оглядачі впевнені, що це була не епідемія, а форма страйку.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Відвертість деяких представників «Слуги народу» шокує.

Депутатка Ольга Смаглюк фактично підтвердила, що в середині фракції панує роздратування через надмірну, на їхню думку, публічність розслідувань.

Наразі 41 депутат є фігурантом проваджень, і це створює атмосферу «тотального хардтоку» навколо нардепів.

Замість того щоб доводити свою невинуватість у судах, частина обранців вирішила використовувати свою єдину перевагу — право натискати кнопку.

Вони вимагають від уряду комунікувати з міжнародними партнерами про «неспроможність» Ради голосувати, намагаючись змусити Захід закрити очі на внутрішню корупцію заради ухвалення законів з плану Ukraine Facility.

Парламентський саботаж вже почав бити по міжнародних зобов’язаннях України.

Голоси зникають саме на тих ініціативах, яких вимагає МВФ: оподаткування цифрових платформ, реформа ПДВ для фізичних осіб-підприємців та закріплення військового збору.

Дійшло до того, що МВФ був змушений пом’якшити свої вимоги, щоб Україна могла отримати транш у 1,5 мільярда доларів.

"У роботі з МВФ ми домовилися про підвищення порогу впровадження ПДВ для ФОП до 4 млн грн (еквівалентно близько 85 000 євро) – це максимальний діючий у Європі рівень ПДВ на товари.

Таким чином ці зміни не будуть стосуватися двох третіх усіх ФОПів", – розповіла раніше Юлія Свириденко.

Але не факт, що депутати дадуть голоси і на ці вимоги.

Глибинні причини паралічу Верховної Ради криються не лише в нещодавніх підозрах Юлії Тимошенко чи групі Киселя.

Депутат Ярослав Железняк вказує, що проблеми з голосами почалися задовго до активізації НАБУ — ще з часів так званого «МіндічГейту».

Коаліція перестала вважати уряд «своїм» і не бачить сенсу прикривати його прорахунки, особливо коли за це доводиться розплачуватися увагою детективів.

Статус-кво, де Арахамія збирав голоси «під ключ», пішов у минуле, а новий формат «уряду єдності» поки що виглядає як нездійсненна фантазія через особисті конфлікти між ключовими політичними гравцями.

Смаглюк Цікавим нюансом є те, як уряд та антикорупційні органи тепер перекладають відповідальність один на одного.

Смаглюк

Цікавим нюансом є те, як уряд та антикорупційні органи тепер перекладають відповідальність один на одного.

За словами Смаглюк, на запити НАБУ про нові повноваження та штати в уряді іронічно відповідають: «Ви ж тепер відповідаєте за збір голосів у Раді, вам і видніше».

Цей пінг-понг відповідальністю відбувається на тлі того, що реальна пропускна здатність парламенту впала до 7-8 технічних законів на день.

Будь-яка серйозна реформа ризикує бути проваленою, якщо вона не супроводжується гарантіями безпеки для «кнопкодавів».

Попри цей хаос, деякі важливі закони все ж проходять через залу, але з величезними зусиллями та лише з другої-третьої спроби.

Так було з ратифікацією угоди з польським банком BGK та виплатами родинам загиблих воїнів.

Однак ці винятки лише підкреслюють правило: стабільної більшості не існує.

В залі панують настрої «всі в доміку», а лідери фракції більше занурені в мирні переговори чи власні справи, ніж у дисциплінування депутатів.

Парламент фактично перетворився на орган, що працює в режимі «мінімального життєзабезпечення», де кожна кнопка має свою ціну, виражену в тиші з боку НАБУ.

Завершення весни, на яке сподіваються деякі оптимісти в Раді, навряд чи принесе покращення настрою без системних змін.

Якщо уряд не буде перезавантажений, а депутати не отримають чіткого сигналу, що шантаж не працює, Україна ризикує опинитися в ситуації, коли міжнародна допомога зупиниться через неспроможність парламенту виконати технічні вимоги донорів.

Стаття Тетяни Ніколаєнко підводить до невтішного висновку: захищаючи себе від правосуддя, частина народних обранців готова поставити під загрозу фінансову стабільність усієї держави, перетворюючи Верховну Раду на заручника власних кримінальних проваджень.

Джерело: «Аргумент»