Банки масово перевіряють українців і закривають рахунки: чому навіть “звичайні” перекази тепер під підозрою і як не втратити доступ до грошей

Поки народні депутати залякують пересічних громадян ухваленням нового законодавства для ще суворішого фінансового моніторингу, який завершується блокуванням й примусовим закриттям рахунків, українські банки навіть без додаткових законів посилюють тиск на людей з цього напрямку.

Про це пише " Телеграф"

В березні-квітні 2026 року фінансисти розвернули нові перевірки витрат і доходів клієнтів та карають всіх, хто документами не доведе свої офіційні доходи. Банки на повну розпочали жорсткі фінмонівські практики, які тільки обіцяють затвердити нардепи. "Телеграф" опитав банкірів з цього приводу, а ще з’ясував у профільних юристів, з яких причин українці цьогоріч провалювали фінансовий моніторинг та як слід чинити, щоб не вскочити в халепу та не лишитись без рахунка.

Що вже роблять наші банки

Про посилення фінансового моніторингу заговорили через необхідність прийняття Верховною Радою нових євроінтеграційних законів. В тому числі й тих, що дозволять нашій країні долучитися до європейської платіжної зони SEPA (Single Euro Payments Area), яка славиться безплатними чи дешевими переказами (€2—3), якщо приймемо урядовий законопроєкт №14327. Звучать різноманітні терміни й багато розповідається про майбутнє запровадження у нас жорстких фінмонівських практик KYC ("знай свого клієнта") та AML (Anti-Money Laundering) — протидія відмиванню коштів.

Та нардепи не розповідають найголовнішого: усі ці практики в нас вже запровадженні й щороку вдосконалюються та поглиблюються.

"Банк у своїй діяльності дотримується вимог чинного законодавства у сфері фінансового моніторингу і, зокрема процедури "знай свого клієнта (KYC)". Ці вимоги означають, що банк може запитувати у клієнта документи як під час відкриття рахунку, так і вже в процесі обслуговування. У разі ненадання документів банк зобов’язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин", — відповіли "Телеграфу" у пресслужбі Sense Bank.

На практиці це значить: без надання запитаних банком паперів людині або відмовлять у відкритті банківського рахунку, або примусово його закриють, якщо він вже був.

"Ненадання документів на запит банку, дійсно, основна причина відмови клієнту в обслуговуванні, проте не єдина. На практиці бувають ситуації, коли банк повинен реагувати швидко відповідно до наявної інформації, яка може надходити як від інших банків, так і від правоохоронних органів. Наприклад, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що операції клієнта пов’язані з вчиненням кримінального правопорушення, зокрема, шахрайства, банк зобов’язаний зупинити операції такого клієнта", — пояснили в Sense Bank.

Там підкреслили, що діють за профільним законом з фінмоніторингу та постановою Нацбанку №65 від 19.05.2020, де виписані ознаки ризикових операцій (щодо підозрілості, відмивання коштів), за якими будуть перевіряти клієнта. А ще є власні напрацювання банків, секретні, які можна зрозуміти за непрямими ознаками. Помітно, що вони перевершують поточні напрацювання законодавців.

"З метою реагування на нові виклики банки розробляють власні сценарії реагування та управління відповідними ризиками. Ці сценарії не є публічними для широкого загалу, адже це частина внутрішньобанківської системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (AML/CFT)", — зазначили в Sense Bank.

Водночас слід правильно трактувати всі банківські запити на документи.

Якщо ви здійснили по рахунку операцій, скажімо, на 50—80 тис. грн за місяць, а надали декларацій/довідок про офіційні доходи лише на 20—25 тис. грн, то це кваліфікується як ненадання документів — вони не надані на всю суму. Бо ж обсяги витрат мають збігатися з доведеними доходами.

Ще один практичний досвід в державному ПриватБанку, з подачею туди документів по запиту: дуже важливо, щоб всі довідки/договори були внесені в потрібну банку папку/розділ системи Приват24. Їх там дуже багато, особливо в бізнес-розділі. Й коли все зібране потрапить не туди, де чекає банк, — документи теж вважають не поданими.

Журналісти навіть влаштували власний експеримент: відвідали одне з відділень ПриватБанку в Києві на Позняках і попросили директора місцевого відділення допомогти із внесенням запитаних у ФОПа (фізособи-підприємця) документів. Директор відгукнувся, хоча попередньо й проконсультувався з приватівським колегою з цього питання. Та насправді зробив максимум: відсканував запитані документи, відформатував, як вимагалося, та стиснув до потрібного розміру, після чого вніс у відповідну папку Приват24 бізнес-розділу. Однак вже за кілька днів в тому самому Приват24 з’явилось офіційне застереження від банку, в якому було вказано, що документи не внесені. Тож довелось все знову робити по колу, вже разом зі службою підтримки держбанку.

З практичного боку зрозуміло головне: дуже легко отримати неприємну пригоду, навіть коли зібрав всі документи та підлаштувався під банківські стандарти.

На сьогодні навіть з податківцями на перевірках простіше порозумітися, аніж із банкірами на фінмонівських інспекціях. Багато формалізму, дублюючих папочок, незрозумілих технічних стандартів. При цьому той же ПриватБанк дає тому ж ФОПу тільки 10 днів на надання відповіді на запит. Ціна ж питання — закриття рахунку в односторонньому порядку. При цьому пресслужба ПриватБанку відмовила  у коментарі з фінмоніторингу.

До речі, останніми тижнями банкірів нацькували саме на фізосіб-підприємців, й ФОПів безжально ганяють по фінмонівських перевірках в короткі терміни. Передусім вишукують схемних підприємців, які допомагають великому бізнесу мінімізувати оподаткування, бо ж державі дуже потрібні гроші на покриття хронічного дефіциту бюджету.

А ще саме через численні побоювання та під тиском влади банкіри готують обмеження (ліміти) на операції ФОПів. Які планують оформити змінами до Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг.

"Вже в цьому році готуються зміни до даного Меморандуму, які передбачатимуть запровадження певних лімітів на проведення операцій ФОПами. Наразі деталі обговорюються на робочих групах банківських асоціацій", — повідомив заступник голови правління Радабанку, начальник управління фінансового моніторингу Олександр Москаленко.

Чому прості люди провалюють фінмон

"Телеграф" вже описував негаразди простих людей під час проходження банківських перевірок з фінансового моніторингу. Та цього року юристи дедалі частіше виокремлюють ключову проблему, яку можна пояснити простим виразом — "жити понад статки".

А у випадку із банківським фінмоном йдеться про бажання українців жити саме понад офіційними статками. Тобто на ті гроші, які вони не можуть довести офіційними довідками, деклараціями й іншими документами.

Понад 20 років тому, ще за часів прем’єр-міністра, нинішнього зрадника, Миколи Азарова, про це мріяла наша Податкова. Тоді активно просувалася ідея, щоби фіскалам дозволити порівнювати офіційні доходи й поточний спосіб життя кожного українця та донараховувати податки на різницю, коли хтось живе занадто шикарно. Це називалось непрямими методами, але не було затверджено на законодавчому рівні. До речі, передусім через непримиренний супротив Нацбанку, який на той момент очолював Володимир Стельмах.

Утім, за кілька десятиліть за це взялися вже не податківці, а банкіри, які вимагають офіційного підтвердження документами чи не кожної гривні на банківському рахунку. Та закривають його у разі ненадання усіх паперів.

"Однією із причин провалу перевірки, крім звичного "ненадання документів та відмови від співпраці", є невідповідність доходів і руху коштів. Наприклад, обіг коштів значно перевищує дохід. Також таким значним тригером для банків є використання рахунку, як "проміжний етап", тобто через рахунок проходять чужі кошти (ознаки: різні відправники, але один отримувач, однакові суми платежів тощо). А ще зазначу: під особливим контролем перебувають біржі та часті міжнародні перекази без логіки, тобто без відповідного призначення, що має підтвердження в інших документах", — повідомила "Телеграфу" юрист адвокатського бюро Івана Хомича Світлана Шаларь.

Її колеги теж першою виокремлюють проблему невідповідності доходів/витрат.

"Для фізичних осіб найчастішою причиною провалу стала алгоритмічно виявлена невідповідність фактичної транзакційної активності задекларованому фінансовому та соціальному профілю клієнта. Громадяни масово провалюють такі перевірки через хибну стратегію захисту, намагаючись пояснити регулярні дрібні карткові перекази "поверненням дрібних боргів" або "допомогою від родичів", — розповів "Телеграфу" адвокат юридичної компанії "Максим Боярчуков та Партнери" Максим Чередніченко.

Водночас зауважив, що такі пояснення миттєво спростовуються банківським комплаєнсом, оскільки системи моніторингу легко виявляють неприродну економічну частотність таких операцій та відсутність реальних соціальних зв’язків з відправниками.

Пан Чередніченко перелічив й інші причини провалу фінмоніторингу простими людьми (фізособами):

А ще додав, що згодом після цього в українців виникають проблеми й в інших банках. Тобто фінансисти не стали чекати, поки законодавці чи Нацбанк затвердять/створять для них якісь "чорні реєстри" порушників фінмоніторингу, й почали негласно обмінюватися цією інформацією між собою.

"Якщо фізична особа провалила перевірку в одному банку через транзит або непідтвердження джерел походження коштів, то вона може потрапити до негласних міжбанківських "чорних списків". Що може призвести до відмов у обслуговуванні в інших установах", — пояснив Максим Чередніченко.

Фінансисти постійно оновлюють свої методи, не чекаючи прийняття нових законів.

"З 2 лютого 2026 року в Україні почали діяти оновлені правила фінансового моніторингу, які істотно змінюють підходи до виявлення підозрілих операцій, а також порядок взаємодії між контролюючими органами. Цьогоріч банки щодо фізосіб фактично перейшли від перевірки окремих операцій до безперервного поведінкового фінмоніторингу на основі ризикоорієнтованого підходу", — уточнила Світлана Шаларь.

Й додала, що таку можливість перевірок передбачає чинний закон "Про запобігання та протидію легалізації доходів":

"Принципово новим є саме фокус на "логіці поведінки клієнта" замість формальних порогів і разових перевірок. А появу цих критеріїв пояснює тиск міжнародних стандартів, зростання схем через дрібні та розподілені транзакції, а також підвищена відповідальність банків і їхня потреба доводити ефективність фінмоніторингу перед регулятором", — додала Шаларь.

Чому ФОПи провалюють фінмон

Ситуація з фінмонівськими перевірками підприємців ще складніша. Як через те, що влада активно взялась за схеми з мінімізації оподаткування за їх участі, так і через те, що запущена справжня війна з ФОПами, які працюють за принципами дропів — отримують статус підприємця під перепродаж третім особам, після чого через нього проходять відверто нелегальні операції з відмивання коштів та легалізацій.

Не обходиться й без перегинів. Вишукуючи схемників, банкіри розвернули тотальні перевірки всіх ФОПів поспіль. Як-то кажуть, про всяк випадок.

Максим Чередніченко перелічив такі основні причини провалів фізособами-підприємцями банківських перевірок з фінмоніторингу:

"Відтепер банки та податкова служба спільно аналізують диспропорції між оборотами ФОПа та сплаченими ним податками, оцінюють рівень офіційних зарплат працівників та перевіряють фіскалізацію розрахунків через використання РРО. Застосування таких критеріїв виникло через гостру необхідність усунути людський фактор та корупційні ризики під час проведення перевірок", — наголосив Чередніченко.

А Світлана Шаларь перелічила, чого саме слід очікувати ФОПам під час фінмонівських перевірок у 2026 році:

Як себе захистити під час фінмоніторингу

Щоб не втратити рахунки, простим людям доведеться завжди мати під рукою такі базові документи:

Світлана Шаларь дала такі поради фізособам для захисту від блокувань рахунків:

А Максим Чередніченко перелічив ключові рекомендації на випадок фінмоніторингу для ФОПів:

Ніхто не любить перевірки, тим паче спонтанні. Проте в нинішніх реаліях до них слід бути готовими в будь-який момент.

"Якщо вдатися до цифр, то зростання закриттів рахунків цьогоріч у фізичних осіб фіксується десь на рівні 20—30%. А щодо ФОПів ситуація трохи гірша, блокування та закриття рахунків збільшилось на 40—50%. Що пояснюється і тим, що в більшості випадків саме ФОПи є ціллю фінмоніторингу", — резюмував Чередніченко.

До кінця року експерти очікують подальшого зростання фінмонівських перевірок і збільшення випадків примусового закриття рахунків українцям.