Суд проти енергетики: як блокування арбітражного керуючого Олексія Охріменка зупинило «Львівську вугільну компанію» і ставить під загрозу опалювальний сезон

На вуглезбагачувальній фабриці у Шептицькому — надзвичайна ситуація. Горять вугільні бункери. Працівники місяцями без зарплат. Заблокована робота найбільшого державного вуглевидобувного підприємства ДП «Львіввугілля». Підготовка до зими під загрозою зриву. І в центрі всього — судове рішення, яке блокує законно призначеного арбітражного керівника Олексія Охріменка. Чому національні інтереси поступаються тіньовим схемам?

Пожежа, яку приховували місяцями

У бункерах фабрики вже щонайменше три місяці горить залежне вугілля. Поліцію та рятувальників викликали не представники керівництва, а самі працівники — менеджмент свідомо приховував надзвичайну ситуацію. Відео з місця подій, які потрапили до редакції, фіксують наслідки кримінально безвідповідального управління людей із сумнівним минулим, яких поставили керувати стратегічним активом держави.

Заблокована фабрика — заблоковані шахтарі

Збагачувальна фабрика — єдина в західному регіоні та ключова ланка в енергетичному ланцюгу держави. Саме вона має переробляти вугілля найбільшого державного вуглевидобувного підприємства країни — ДП «Львіввугілля». А також «Волиньвугілля». Без збагачення «Львіввугілля» фактично не може постачати вугілля споживачам — воно просто не відповідає технічним вимогам теплових електростанцій.

Наслідок очевидний і нещадний: непрацююча фабрика блокує роботу самих шахтарів. Видобуте вугілля нікуди подіти — шахти змушені скорочувати видобуток, втрачати доходи, накопичувати борги. Тисячі гірників опиняються в заручниках ситуації, яку створила не ринкова кон’юнктура, а тіньове управління та судове блокування.

Законне рішення — заблоковане судом

Комітет кредиторів зробив те, що вимагає закон: більшістю голосів, за присутності всіх членів, призначив нового арбітражного керуючого — Олексія Охріменка. Рішення ухвалено на виконання постанови апеляційного суду, який визнав незаконним призначення попереднього керуючого. Жодних процедурних порушень не було. Проте суд першої інстанції заблокував доступ Охріменка до підприємства — всупереч рішенню вищої інстанції.

Суддя як причина катастрофи

Блокування арбітражного керуючого — це не процесуальна колізія. Це ланцюг конкретних наслідків:

— Зрив опалювального сезону. Постачання вугілля зупинено з листопада 2025 року. Без збагаченої сировини теплові електростанції залишаються без палива. Президент Зеленський приділяє підготовці до зими особливу увагу — одне судове рішення ставить цю підготовку під удар.

— Екологічна катастрофа. Залежне вугілля в бункерах горить три місяці. Хімічні викиди, задимлення, загроза здоров’ю жителів Шептицького. Судовий параліч унеможливлює усунення загрози.

— Працівники без зарплат. Місяцями без виплат, люди відмовляються виходити на роботу. І це стосується не лише працівників фабрики — через зупинку переробки у скрутному становищі опинились і шахтарі «Львіввугілля» та «Волиньвугілля».

— Шкода державі. Держава володіє майже 40% акцій ПАТ «ЛЬВІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» — і втрачає контроль над активом та надходження до бюджету.

На чию користь?

Роками стратегічний актив контролювався через підконтрольних арбітражних керуючих. Апеляційний суд визнав попереднє призначення незаконним. Комітет кредиторів виконав вимогу закону. Але хтось знову гальмує процес — і судова гілка влади перетворюється на інструмент захисту тіньових інтересів на шкоду національній безпеці та правам шахтарів.

Питання без відповіді

До Міненерго і Кабміну: підприємство з 40% державної частки горить у прямому сенсі. Шахтарі «Львіввугілля» не можуть збути видобуте вугілля. Де позиція держави?

До суду: як блокування виконання рішення апеляційної інстанції відповідає принципу верховенства права? Хто є бенефіціаром цього зволікання?

До правоохоронців: чи відомо вам про можливий вплив на судові рішення у справі, що стосується енергетичної безпеки напередодні опалювального сезону?

Охріменко призначений законно. Апеляційний суд вказав шлях.

Комітет кредиторів виконав вимогу. Але хтось тягне ковдру на себе — і ціною цього є зірваний опалювальний сезон, горяче вугілля в бункерах, понад 5000 шахтарів без роботи та зарплат, а найбільше державне вуглевидобувне підприємство країни — без можливості постачати паливо споживачам.

Це не правосуддя. Це — обслуговування інтересів.

Громадськість вимагає негайної реакції Міністерства енергетики, Офісу Генерального прокурора та профільних комітетів Верховної Ради.

Матеріал підготовлено на основі публічних джерел та матеріалів Економічної правди.