Жорсткіше за закони: як українські банки влаштували «фінансовий терор» клієнтам, не чекаючи рішень Ради

Жорсткіше за закони: як українські банки влаштували «фінансовий терор» клієнтам, не чекаючи рішень Ради

Поки народні депутати залякують пересічних громадян ухваленням нового законодавства для ще суворішого фінансового моніторингу, який завершується блокуванням й примусовим закриттям рахунків, українські банки навіть без додаткових законів посилюють тиск на людей з цього напрямку.

Про це повідомляє "Телеграф".

В березні-квітні 2026 року фінансисти розвернули нові перевірки витрат і доходів клієнтів та карають всіх, хто документами не доведе свої офіційні доходи. Банки на повну розпочали жорсткі фінмонівські практики, які тільки обіцяють затвердити нардепи. "Телеграф" опитав банкірів з цього приводу, а ще з’ясував у профільних юристів, з яких причин українці цьогоріч провалювали фінансовий моніторинг та як слід чинити, щоб не вскочити в халепу та не лишитись без рахунка.

Що вже роблять наші банки

Про посилення фінансового моніторингу заговорили через необхідність прийняття Верховною Радою нових євроінтеграційних законів. В тому числі й тих, що дозволять нашій країні долучитися до європейської платіжної зони SEPA (Single Euro Payments Area), яка славиться безплатними чи дешевими переказами (€2—3), якщо приймемо урядовий законопроєкт №14327. Звучать різноманітні терміни й багато розповідається про майбутнє запровадження у нас жорстких фінмонівських практик KYC ("знай свого клієнта") та AML (Anti-Money Laundering) — протидія відмиванню коштів.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Та нардепи не розповідають найголовнішого: усі ці практики в нас вже запровадженні й щороку вдосконалюються та поглиблюються.

"Банк у своїй діяльності дотримується вимог чинного законодавства у сфері фінансового моніторингу і, зокрема процедури "знай свого клієнта (KYC)". Ці вимоги означають, що банк може запитувати у клієнта документи як під час відкриття рахунку, так і вже в процесі обслуговування. У разі ненадання документів банк зобов’язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин", — відповіли "Телеграфу" у пресслужбі Sense Bank.

На практиці це значить: без надання запитаних банком паперів людині або відмовлять у відкритті банківського рахунку, або примусово його закриють, якщо він вже був.

"Ненадання документів на запит банку, дійсно, основна причина відмови клієнту в обслуговуванні, проте не єдина. На практиці бувають ситуації, коли банк повинен реагувати швидко відповідно до наявної інформації, яка може надходити як від інших банків, так і від правоохоронних органів. Наприклад, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що операції клієнта пов’язані з вчиненням кримінального правопорушення, зокрема, шахрайства, банк зобов’язаний зупинити операції такого клієнта", — пояснили в Sense Bank.

Там підкреслили, що діють за профільним законом з фінмоніторингу та постановою Нацбанку №65 від 19.05.2020, де виписані ознаки ризикових операцій (щодо підозрілості, відмивання коштів), за якими будуть перевіряти клієнта. А ще є власні напрацювання банків, секретні, які можна зрозуміти за непрямими ознаками. Помітно, що вони перевершують поточні напрацювання законодавців.

"З метою реагування на нові виклики банки розробляють власні сценарії реагування та управління відповідними ризиками. Ці сценарії не є публічними для широкого загалу, адже це частина внутрішньобанківської системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (AML/CFT)", — зазначили в Sense Bank.

Водночас слід правильно трактувати всі банківські запити на документи.

Якщо ви здійснили по рахунку операцій, скажімо, на 50—80 тис. грн за місяць, а надали декларацій/довідок про офіційні доходи лише на 20—25 тис. грн, то це кваліфікується як ненадання документів — вони не надані на всю суму. Бо ж обсяги витрат мають збігатися з доведеними доходами.

Ще один практичний досвід, який "Телеграф" набув в державному ПриватБанку, з подачею туди документів по запиту: дуже важливо, щоб всі довідки/договори були внесені в потрібну банку папку/розділ системи Приват24. Їх там дуже багато, особливо в бізнес-розділі. Й коли все зібране потрапить не туди, де чекає банк, — документи теж вважають не поданими.

Ми навіть влаштували власний експеримент: відвідали одне з відділень ПриватБанку в Києві на Позняках і попросили директора місцевого відділення допомогти із внесенням запитаних у ФОПа (фізособи-підприємця) документів. Директор відгукнувся, хоча попередньо й проконсультувався з приватівським колегою з цього питання. Та насправді зробив максимум: відсканував запитані документи, відформатував, як вимагалося, та стиснув до потрібного розміру, після чого вніс у відповідну папку Приват24 бізнес-розділу. Однак вже за кілька днів в тому самому Приват24 з’явилось офіційне застереження від банку, в якому було вказано, що документи не внесені. Тож довелось все знову робити по колу, вже разом зі службою підтримки держбанку.

З практичного боку зрозуміло головне: дуже легко отримати неприємну пригоду, навіть коли зібрав всі документи та підлаштувався під банківські стандарти.

На сьогодні навіть з податківцями на перевірках простіше порозумітися, аніж із банкірами на фінмонівських інспекціях. Багато формалізму, дублюючих папочок, незрозумілих технічних стандартів. При цьому той же ПриватБанк дає тому ж ФОПу тільки 10 днів на надання відповіді на запит. Ціна ж питання — закриття рахунку в односторонньому порядку. При цьому пресслужба ПриватБанку відмовила "Телеграфу" у коментарі з фінмоніторингу.