Віддав сотні мільйонів державних активів окупантам та хоче добити вугільну галузь

Віддав сотні мільйонів державних активів окупантам та хоче добити вугільну галузь

Чергове незрозуміле рішення Міністерства енергетики України.

28 квітня 2026 року керівником Державного підприємства «Волиньвугілля» призначено вихідця з Донбасу Дмитра Лигача.

Трудовий колектив не сприйняв такі рішення київських можновладців та переконаний, що керівником підприємства має стати виходець саме з трудового колективу шахти, а не особа з одіозним та сумнівним минулим.

А про Дмитра Лигача сказати є що!!!

Свого часу держава віддала під керівництво Лигача передові вугільні підприємства з мільйонними запасами вугілля та найкращою на той час матеріально-технічною базою.

До 2021 року Дмитро Лигач працював заступником генерального директора ДП «ВК «Краснолиманська».

Основні досягнення Лигача можемо побачити в той час, коли Російська Федерація розпочала збройну агресію проти України.

У 2021 році Дмитра Лигача призначено виконуючим обов’язки директора ДП «ШАХТА ІМ. М. С. СУРГАЯ», яка розташована північніше від Вугледара.

І от початок повномасштабного вторгнення агресора. А керівника підприємства вже немає. Він покинув свій трудовий колектив та дороговартісні виробничі активи підприємства, а фактично – втік.

Маючи покровителів в Міністерстві енергетики, Лигач з легкістю отримує нову посаду та вже у 2023 році починає обіймати керівні посади в ДП «Селидіввугілля» та стає у 2024 році керівником цього підприємства.

У кінці 2024 року Лигача переведено на іншу керівну посаду у вугільній галузі – керівник ДП «ВК «Краснолиманська».

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Єдиним, що об’єднує роботу Лигача на цих підприємствах, є те, що він проявив злочинну байдужість, а можливо, і злочинний умисел до усіх тих активів, якими володіли найкращі підприємства вугільної галузі. Цінне гірничошахтне обладнання на сотні мільйонів гривень здане та подароване агресору без бою.

Таким чином Лигач проігнорував рішення Кабінету Міністрів України та програму Міністерства енергетики щодо релокації гірничошахтного обладнання цих підприємств, хоча мав достатньо часу в умовах повільного наближення фронту бойових дій.

Це вже дуже схоже не на службову недбалість, а на усвідомлену диверсію проти інтересів держави.

Нову посаду Дмитро Лигач також отримав недарма, і також за допомогою так званих покровителів та кураторів в Міністерстві енергетики, які роками керують вугільною галуззю та прямують до повного закриття державних вугільних шахт.

Мова про керівника департаменту вуглевидобутку Синюка Андрія та його заступника Кужеля Павла.

До речі, саме за їхнього керівництва Лигач так «успішно» евакуював вугледобувні підприємства в безпечні регіони.

До речі, саме за командою Андрія Синюка ДП «Волиньвугілля» того дня, коли трудовий колектив висловив свою незгоду з призначенням Лигача, було повністю відключено від електричної енергії, шахта та обладнання почало тонути у грнутових водах. Це могло завдати підприємству збитків на десятки мільйонів гривень. Однак після звернення до правоохоронних органів шахту підприємства під’єднали до електроенергії лише на відкачку води. Наразі видобуток вугілля зупинено та накопичуються збитки.

Чи така ціна призначення Лигача на посаду керівника?

Символічним також є той факт, що представляти Лигача колективу підприємства прибув саме Павло Кужель, тобто та людина, яка відповідає в Міністерстві енергетики саме за закриття шахт.

Нове завдання для Лигача – підготувати ДП «Волиньвугілля» до закриття. Просимо вважати цю публікцію відкритою заявою про вчинення кримінального правопорушення та просимо правоохоронні органи невідкладно відреагувати.