Назад
200 мільйонів за «перебирання паперів»: скільки держава платить суддям ліквідованого ОАСК у 2026 році
Ліквідований Окружний адміністративний суд Києва за останні 3 роки обійшовся державі у близько 200 мільйонів гривень, з них щонайменше 62,5 мільйона гривень — у 2025 році.
ОАСК повʼязують зі створенням злочинної організації для захоплення влади, ухваленням неправосудних рішень і перешкоджанням роботі Вищої кваліфкомісії суддів.
У 2022 році через суспільний резонанс ОАСК офіційно ліквідували — президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон. Водночас ліквідація суду автоматично не позбавила його суддів статусу: більшість із них досі залишаються на посадах, а держава продовжує виплачувати їм мільйонні зарплати.
Станом на квітень 2026 року лише трьох із 49 суддів звільнили через дисциплінарні проступки, ще четверо пішли у почесну відставку з довічними виплатами.
Нині 42 суддів досі формально «працюють» в ОАСКу, хоча суд вже фактично не існує. Як пояснює юрист Фундації DEJURE Антон Зелінський: «У кращому випадку вони перебирають папери».
Про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо».
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Окружний адміністративний суд Києва створив колишній президент України Леонід Кучма у 2004 році.
Перші «плівки Вовка» Національне антикорупційне бюро України опублікувало у липні 2019 року. На записах судді ОАСКу обговорювали подання позовів для зупинення повноважень членів тодішньої Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка відповідає за формування суддівського корпусу та перевірку доброчесності кандидатів.
У серпні того ж року Павло Вовк, Ігор Погрібніченко, Євгеній Аблов з ОАСКу та Іван Шепітка з Суворівського районного суду Одеси отримали підозри від НАБУ за перешкоджання діяльності ВККС.
У липні 2020 року НАБУ опублікувало нові «плівки Вовка». З них стало відомо про вплив суддів ОАСКу на Вищу раду правосуддя, Державну судову адміністрацію та рішення Конституційного Суду.
На записах також обговорювалася легалізація незаконних статків, втручання в роботу НАЗК та отримання конфіденційної інформації про журналістів.
У звʼязку з цим Павлу Вовку, Євгенію Аблову та ще пʼятьом суддям ОАСКу вручили підозри у створенні в суді «злочинної організації з метою захоплення державної влади».
На тлі цих подій 13 грудня 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, який офіційно ліквідував Окружний адміністративний суд Києва.
За підрахунками «Слідства.Інфо», 42 судді ОАСКу досі «працюють», 4 — пішли у відставку, а 3 — звільнили через дисциплінарні проступки.
«ОАСК продовжував діяти, як ні в чому не бувало»
Після публікації перших «плівок Вовка» Верховна Рада достроково припинила повноваження діючого складу ВККС, однак Окружний адміністративний суд Києва продовжив роботу.
«Давно всі на світі громадські організації вимагали, щоб ОАСК прикрили. От після скандалу з Вовком. Фактично там чітко видно, що він дійсно намагався узурпувати владу і контролювати ВККС. І, зокрема, через це у листопаді 2019 року взагалі розігнали той склад ВККС. Але ОАСК продовжував діяти, як ні в чому не бувало», — розповів юрист Фундації DEJURE Антон Зелінський.
Юрист також нагадав, що напередодні повномасштабного вторгнення ОАСК відкрив провадження за позовами експрезидента-втікача Віктора Януковича до Верховної Ради, хоча строки давно минули.
Янукович хотів оскаржити постанову про своє «самоусунення» у 2014 році. Справи розглядали судді Євгеній Аблов та Ігор Качур. Після відступу російських військ від Києва їх закрили.
Євгеній Аблов — заступник колишнього голови ОАСКу Павла Вовка та автор фрази «Шеф, давай что-то учудім» із «плівок» НАБУ. Його обвинувачують у пособництві Вовку у захопленні державної влади та перешкоджанні роботі ВККС.
Щодо Аблова відкрили три дисциплінарні справи, за результатами розгляду яких його подали на звільнення. Водночас Вища рада правосуддя досі не ухвалила остаточного рішення. За 2025 рік Євгеній Аблов отримав понад 1,1 мільйона гривень зарплати та понад 150 000 гривень пенсії.
Також Аблов ухвалив рішення, яке фактично зобовʼязало правоохоронців «зачистити» Майдан, визнав законною схему закупівлі так званих «рюкзаків Авакова» та поновив на посаді ректорку медичного університету імені Богомольця Катерину Амосову.
У квітні 2023 року суддя намагався піти у відставку, але Вища рада правосуддя зупинила розгляд його заяви.
Ігор Качур — один із наближених до Павла Вовка суддів ОАСКу. За даними слідства, саме до нього потрапляли штучні позови від підставних осіб та громадських організацій проти членів ВККС. Він мав забезпечити «потрібні» рішення для блокування кваліфікаційного оцінювання суддів.
У липні 2020 році Качуру повідомили про підозру за участь у злочинній організації, дії з метою захоплення державної влади та створення штучних перешкод у роботі ВККС. Наразі обвинувальний акт щодо нього вже передали до суду.
Наприкінці березня 2026 року Перша дисциплінарна палата ВРП подала суддю Качура на звільнення, однак остаточного рішення ВРП досі не ухвалила. Наразі він тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя. Втім, запрлату суддя тимчасово не отримає через те, що пішов у відпустку по догляду за дитиною до трьох років.
Раніше Качур намагався піти у почесну відставку, однак ВРП йому відмовила. Суддя оскаржував це рішення, але у січні 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив йому у задоволенні позову.
«Усі схеми уникнення оцінювання донині гарно працюють»
Згідно із законом «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду переведення служителя Феміди в інший суд можливе лише за умови проходження кваліфікаційного оцінювання у ВККС, якщо його не проводили раніше.
«Спочатку ці судді не проходили оцінювання, бо не було ВККС. Потім комісія займалась чимось іншим. Плюс вони всі гарненько знали, як затягувати розгляд цього оцінювання: приносили медичні довідки про хворобу, не приходили на тести і так далі. Тобто всі їхні схеми уникнення оцінювання з 2019 року донині гарно працюють», — розповів юрист Фундації DEJURE Антон Зелінський.
17 квітня 2019 року 30 суддів ОАСКу не з’явилися на іспит до Вищої кваліфікаційної комісії суддів через «тимчасову непрацездатність». 27 з них не прийшли і на повторний іспит 21 травня.
Із оприлюднених НАБУ записів стало відомо, що зрив кваліфікаційного оцінювання відбувся за порадою тодішнього голови ОАСКу Павла Вовка.
Одна із суддів, яка двічі не зʼявилась на оцінювання, — Тетяна Скочок, експомічниця колишнього топчиновника адміністрації Януковича Андрія Портнова.
Скочок відома тим, що ухвалювала політичні рішення під впливом Вовка, скасовувала висновки Громадської ради доброчесності та підтримувала приховування публічної інформації.
У лютому 2026 року Вища рада правосуддя відкрила щодо неї дисциплінарну справу за скаргою, поданою ще у травні 2022 року. Але вже у березні 2026 року суддю відмовилися притягати до відповідальності. Причина — на записах НАБУ вона нібито домовляється з керівництвом лише про короткострокову відсутність, а не про зрив конкретного оцінювання.
За 2025 рік Скочок отримала понад 1,6 мільйона гривень зарплати.
«І закрили справу (Тетяни Скочок, — ред.), мовляв: не доведено. Але не звернули увагу, що у 2025 році вона так само тричі не прийшла на тести», — наголосив Зелінський.
За його словами, лише цього року ВККС почала активніше проводити оцінювання суддів ОАСКу. Наразі близько 18 суддів уже дійшли до етапу співбесід.
«Тільки від самої ВККС залежить, коли вони поставлять їм (суддям ОАСКу, — ред.) співбесіди. Об’єктивно вони можуть це робити. Так, комісія дуже завантажена, проводить конкурси і так далі, але двох-трьох суддів на місяць спокійно можуть розглядати», — розповів Зелінський.
Якщо ВККС визнає суддю таким, що не відповідає займаній посаді, справа передається до ВРП.
«Проблема в тому, що члени ВРП оці подання кваліфікаційної комісії можуть не ставити на голосування. Вони можуть лежати там півтора року. І з цим нічого зараз не можна зробити, бо відповідальності за це немає», — зазначив юрист Фундації DEJURE.
«Дірка в законі»
За словами Зелінського, навіть щодо суддів, які не пройшли оцінювання ВККС, є «дірка в законі».
«Вони (судді ОАСКу, — ред.) можуть буквально на кожне тестування приносити довідки про хворобу, і немає процедури, яка б їх за це якось оштрафувала. Тобто вони можуть безкінечно довідки купувати, приносити і комісія нічого з цим не може зробити. Вони, як грамотні юристи, знайшли в кожній процедурі якусь прогалину і її максимально використовують», — розповів Зелінський.
За словами юриста, подібна ситуація вже була під час судової реформи 2017–2019 років, коли ліквідували вищі спеціалізовані суди і включали їх до складу Верховного Суду. Тоді частина суддів роками не погоджувалася на переведення.
«У кінці-кінців вже просто всі втомилися з ними (суддями вищих спеціалізованих судів, — ред.) боротися. І ухвалили закон, який дозволив переводитися без оцінювання. Вони перевелися, а за місяць масово подали у відставку. Можливо, план суддів ОАСКу такий же: щоб їм рано чи пізно змінили закон і дозволили перевестись без оцінювання», — зазначив Зелінський.
«Право на переведення до інших судів»
За законом, якщо судді ліквідованого суду проходять кваліфікаційне оцінювання, вони отримують право на переведення. ВККС розглядає їхні заяви, звертається до відповідних судів щодо наявності вакансій і в підсумку ухвалює рішення, куди саме направити.
«Це вже ВККС вирішує, куди вона цих суддів буде відправляти. Не до судів вищих чи нижчих інстанцій, а до того ж рівня. Київський окружний суд — це найперший варіант, або якийсь інший у регіоні», — зазначив Зелінський.
У січні 2026 року Вища кваліфікаційна комісія суддів розпочала процедуру переведення шести суддів ліквідованого ОАСКу: Тетяни Балась, Кирила Гарника, Ігоря Іщука, Олени Патратій, Ігоря Погрібніченка та Віктора Шулежка.
За даними ВККС, вони підтвердили відповідність займаній посаді за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Ігор Погрібніченко — один із найбільш наближених до Павла Вовка суддя ОАСКу. У 2019–2020 роках він отримав дві підозри: за винесення завідомо неправосудного рішення та за участь у злочинній організації, сприяння у захопленні державної влади і створення штучних перешкод у роботі ВККС.
На «плівках» НАБУ він говорить, що не боїться ВККС, бо вже пройшов оцінювання:«Багато речей, які для мене були неприйнятними до того, як я став доброчесним, тепер є цілком прийнятними».
Крім цього, у 2019 році Погрібніченко заборонив конкурсній комісії з добору членів ВРП ухвалювати рішення щодо кандидатів на призначення президентом. Також він заблокував конкурс на керівника митниці та скасував висновки ГРД.
Лише наприкінці січня 2026 року ВРП відкрила щодо нього дисциплінарну справу за скаргою, поданою у травні 2022 року. За 2025 рік Погрібніченко отримав майже 2,3 мільйона гривень зарплати.
Віктор Шулежко — суддя ОАСКу, який на «плівках» НАБУ обговорював з Вовком та іншими суддями рішення судді Федорчука, яке йшло всупереч планам блокування роботи ВККС та призначення туди «потрібних» людей.
Також він був суддею «Мовного Майдану» у 2012 році та ухвалив низку суперечливих рішень: продовжив повноваження розформованої у квітні 2014 року ВККС, дозволив платежі в інтересах сина Януковича та зупинив рішення Київради щодо повернення парку відпочинку «Протасів Яр» статусу зеленої зони та зупинення забудови.
За це у травні 2025 року ВРП оголосила йому догану з позбавленням доплат на місяць. За минулий рік Шулежко отримав майже 1,8 мільйона гривень зарплати.
Олена Патратій — суддя ОАСКу, яка разом із колегами двічі не зʼявились на кваліфікаційне оцінювання до ВККС.
Патратій скасувала висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям доброчесності і професійної етики двох суддів, хоча ГРД не є суб’єктом владних повноважень.
За 2025 рік вона заробила майже 1,6 мільйона гривень.
За словами юриста, поки ці судді формально залишаються суддями ОАСКу, вони й надалі отримуватимуть зарплату.
«Це гарантії незалежності та права суддів. Мовляв, вони ж не винні, що суд ліквідували», — зазначив Зелінський.
«Рано чи пізно відповідальність наступить»
Колишнього голову ОАСКу та обвинуваченого в організації ухвалення завідомо неправосудних рішень, захопленні державної влади та перешкоджанні роботі ВККС Павла Вовка звільнили лише у березні 2025 року.
Дисциплінарну скаргу на нього подали ще у липні 2021 року, але розгляд справи неодноразово відкладали.
Усі ці роки Вовк подавав скарги на членів ВРП, просив переносити засідання через лікарняні, зміну адвокатів та інші причини.
Зрештою Вовка звільнили за дисциплінарною справою, використавши «плівки» НАБУ як доказ. І вже понад рік він оскаржує це рішення у Верховному суді.
«Якщо скажуть, що не мали права (використовувати матеріали кримінального провадження, — ред.), то, по суті, поновлять Вовка, він знову стане “суддею без суду”», — наголосив Зелінський.
Паралельно Вовк фігурує у двох кримінальних справах.
Перша кримінальна справа (щодо втручання в роботу ВККС і спроб вплинути на її членів), за словами юриста Фундації DEJURE, може бути закрита через сплив строків давності.
«Справа дуже довго була в Печерському суді, і от нарешті її передали в Подільській. Але, скоріш за все, поки її розглянуть, там просто спливуть строки давності. Її закриють. Це майже точно», — розповів Зелінський.
У межах другої (основної) кримінальної справи обвинуваченими, крім Вовка, є ще 6 суддів ОАСКу. Усі вони досі зберігають свій статус та щомісячні виплати.
«Її (основну справу щодо суддів ОАСКу, — ред) затягували: найняли сліпого юриста і змушували НАБУ перекладати 220 томів шрифтом Брайля, змінювали адвокатів, оскаржували все, що тільки можна. Ця справа “гуляла” з Верховного суду у ВАКС і назад, мабуть, 100 разів», — зазначив Зелінський.
За його словами, навіть у першій інстанції розгляд може тривати ще рік або два.
«Але в основній справі строків давності немає, бо йдеться про захоплення державної влади. Тому будемо сподіватися, що рано чи пізно відповідальність таки настане», — резюмував Зелінський.
Наразі 42 судді ОАСКу формально залишаються в статусі суддів і продовжують отримувати зарплату, попри ліквідацію суду. Лише за 2025 рік на це пішло щонайменше 62,5 мільйона гривень з державного бюджету, а за останні три роки — близько 200 мільйонів гривень.
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "200 мільйонів за «перебирання паперів»: скільки держава платить суддям ліквідованого ОАСК у 2026 році". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: АНТИКОР.
