Земельна імперія під вивіскою науки: як керівництво НААН роками виводило державні гектари на людей близьких до Гадзало

Земельна імперія під вивіскою науки: як керівництво НААН роками виводило державні гектари на людей близьких до Гадзало

Ярослав Гадзало — президент Національна академія аграрних наук України з 2014 року і людина, через яку проходить контроль над сотнями тисяч гектарів державної землі. І саме тут починається найцікавіше.

Про це пише Викривач.

Журналісти проєкту Радіо Свобода (“Схеми”) неодноразово показували, як державні землі НААН дивним чином “перетікають” у руки, дуже близькі до самого Гадзала — зокрема родичів. Класика жанру: формально держава ще ніби власник, а фактично — вже ні. Паралельно спливає історія з елітною нерухомістю в Києві, яка не фігурує в деклараціях, бо записана на сина. Тобто актив є, але юридично — “я тут ні до чого”.

Далі більше. Підконтрольні НААН підприємства розпоряджаються землею так, що держава отримує копійки, зате приватні структури — стабільний кешфлоу. Це виглядає не як управління держресурсом, а як аутсорсинг прибутку “своїм людям”. І щоб картина була повною — навіть водій у цій історії примудряється отримувати зарплату одразу в кількох держструктурах. Оптимізація витрат, але тільки не державних.

У якийсь момент у гру заходить Державне бюро розслідувань: обшуки, підозри у розтраті, судове відсторонення. Але ключове питання не змінюється — як система, що керує величезним земельним банком країни, роками працює в режимі “мінімальний контроль — максимальна вигода для вузького кола”.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Якщо відкинути формальності, це виглядає як типовий кейс: державний актив використовується як приватний бізнес-інструмент. Просто масштаби тут не рівня райдержадміністрації, а рівня всієї аграрної науки країни. І поки офіційно мова про дослідження та розвиток, неофіційно це більше схоже на агрохолдинг, тільки без слова “приватний” у вивісці.

То що - ера Гадзала підходить до кінця і переходить до рук Кубіва?