Важка промисловість втратила до 40% потужностей, але є і плюс: аналіз ЗМІ

Українська важка промисловість зазнала значних втрат через війну, однак продовжує працювати та відігравати ключову роль в економіці й обороні країни. Втім, попри падіння виробництва та втрату активів, галузь демонструє здатність до адаптації та залишається основою майбутнього відновлення.

Ситуація до лютого 2022 року До повномасштабного вторгнення промисловий сектор формував 24,8% ВВП України (близько 200 млрд доларів), а галузі важкої індустрії забезпечували понад 40 млрд доларів валютної виручки та значну частину експорту. Зокрема, металургія генерувала до 10,3% ВВП з урахуванням непрямих ефектів та приносила 22,2 млрд доларів експортної виручки. Системні виклики Після початку повномасштабного вторгнення ситуація погіршилася: у першій половині 2022 року економіка скоротилася майже на 30%, а промисловість - на 37%. Україна втратила 30-40% сталеливарних потужностей, зокрема через руйнування підприємств у Маріуполі. Частка промисловості у ВВП знизилася до 19% станом на 2024 рік. Зараз галузь стикається з низкою системних викликів. Серед них - втрати активів на 14,4-17,5 млрд доларів, дефіцит 20-30% робочої сили, зростання вартості логістики на 50% та втрата 40% енергетичних потужностей. Додатковим фактором тиску є запровадження екологічного механізму CBAM у ЄС, що може коштувати українській металургії до 1,4 млрд доларів експорту. Ознаки відновлення економіки Попри ці труднощі, у 2025 році економіка демонструє ознаки відновлення: ВВП зріс на 1,8-2,2%, а одним із драйверів стали саме промисловість і будівництво. Зростає і частка машинобудування - до 9,1% у структурі реалізації продукції. Крім того важка промисловість забезпечує суттєву частку українського ВПК через постачання сировини, матеріалів та компонентів. Експерти наголошують: важка промисловість залишається ключовим елементом відбудови країни. Загальні потреби у відновленні оцінюються у $524 млрд, і саме індустрія має забезпечити будівельні матеріали, обладнання та інфраструктурні рішення. "Кожна гривня, вкладена у розвиток машинобудування чи металообробки, запускає довгий виробничий ланцюг по всій країні", - зазначив народний депутат Дмитро Кисилевський. В уряді також підкреслюють важливість промислової політики: за словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, пріоритетом є створення умов для розвитку виробництва з високою доданою вартістю та інтеграції з європейськими ринками.

Металургійна галузь і її внесок в економіку України Як відомо, металургія залишається одним із ключових донорів українського бюджету: найбільші компанії галузі за 5 років сплатили майже 200 млрд грн податків. Падіння у галузі - це прямі втрати валютної виручки та доходів бюджету. Минулого року металургія забезпечила 15,2% експортних доходів країни - це близько 6,4 млрд доларів. Найбільші компанії галузі - Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп, DCH Steel та Ferrexpo - разом сплатили майже 1 млрд доларів податків. Основу експорту сформували залізна руда (2,8 млрд доларів) і сталь (2,4 млрд доларів). Крім того, гірничо-металургійний комплекс дав 18,3% усіх капітальних інвестицій у промисловість у 2024 році. Попри втрати через повномасштабне вторгнення РФ, українська металургія залишається важливою опорою макроекономічної стабільності країни.