Назад
Правозахисна організація Human Rights Watch оцінила кількість загиблих під час боїв у Маріуполі: серед мирних жителів щонайменше 8 тисяч людей
Human Rights Watch опублікувала результати великого розслідування наслідків облоги та штурму Маріуполя російськими військами у перші місяці війни.
Розслідування проводилося майже два роки з початку війни спільно з українською правозахисною групою Truth Hounds та за участю архітектурно-криміналістичної групи SITU Research, яка використовує методи архітектурного моделювання для реконструкції місць злочину (вона раніше моделювала такими методами місця розстрілів у Бучі та обстрілу вокзалу у Краматорську, 2022).
В основі 215-сторінкової доповіді лежать свідчення 240 осіб, які переважно втікали, а також аналіз десятків супутникових знімків та понад 850 фотографій та відео.
Серед висновків Human Rights Watch:
1. Бої у місті призвели до загибелі щонайменше 8 тисяч осіб у місті. Це консервативна оцінка. І вона заснована на аналізі розширення п’яти цвинтарів у місті та поряд з ним. З березня 2022 по лютий 2023 року на них було поховано не менше 10 тисяч осіб (у деяких могилах могли ховати і більше однієї людини, до того ж не всіх похованих у стихійних могилах (у дворах будинків, наприклад) під час облоги згодом перепоховали, тому це мінімальна оцінка). За оцінкою HRW, смерть 8 тисяч із них безпосередньо пов’язана з війною — або загибель під час обстрілу, або смерть обумовлена відсутністю чистої води та медичної допомоги у наступні місяці.
Зазначимо, що українські джерела називали набагато більші цифри загиблих. Мерія Маріуполя говорила про понад 20 тисяч загиблих. А нардеп Сергій Тарута – про 60 тисяч. При цьому наголошувалося, що визначити оцінки та точні цифри визначити поки що неможливо.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
2. З довоєнного населення у 540 тисяч осіб до середини травня 2022 року близько 400 тисяч мешканців втекли з Маріуполя.
3. Дослідники детально проаналізували місця найбільш відомих ударів, у тому числі по Драмтеатру та пологовому будинку при лікарні № 3. У більшості випадків не було виявлено жодних ознак української військової присутності поряд з ними (як це часто стверджувала російська влада), чи ця присутність була настільки обмеженим, що російські удари були явно непропорційними.
4. Human Rights Watch виділила 17 російських та проросійських формувань, що діяли в Маріуполі, та їхніх командирів, та перераховує російських посадових осіб, які несуть командну відповідальність за їхні дії. Список очолює президент Володимир Путін, за ним слідує міністр оборони Сергій Шойгу, начальник Генерального штабу Валерій Герасимов та ще кілька генералів нижчого рангу. Цікаво, що генерала Михайла Мізінцева, якого раніше українська влада звинувачувала у командуванні операціями у Маріуполі, серед них немає.
5. Серед осіб, які не входять до військової вертикалі командування, але несуть, як вважає Human Rights Watch, командну відповідальність за військові злочини в Маріуполі, перераховані двоє чеченських керівників – Рамзан Кадиров та Адам Делімханов – та голова «ДНР» Денис Пушилін.
