В Атлантичній раді назвали п’ять сценаріїв майбутнього РФ: від диктатури Путіна до розвалу країни

В Атлантичній раді назвали п’ять сценаріїв майбутнього РФ: від диктатури Путіна до розвалу країни

Вашингтонський аналітичний центр "Атлантична рада" озвучив пʼять сценаріїв того, якою може бути країна-агресор Росія вже через шість років – 2030-го року. Диктатор Володимир Путін може залишитися при владі, а у випадку усунення його режиму події можуть розвиватися зовсім по-різному. Можливий і повний розпад Росії та "парад суверенітетів".

Про це пише "Голос Америки". Автор звіту Кейсі Мішель наголосив, що цей перелік сценаріїв майбутнього РФ не є вичерпним, проте саме такі варіанти розвитку подій є найбільш вірогідними.

Сценарій №1: Путін залишається президентом РФ

Росія може втратити сотні тисяч своїх військових і не досягнути своїх цілей у війні проти України. Це призведе до "перегріву" економіки РФ та руйнування торгівлі по всіх напрямках – від Кавказу до Центральної Азії. Російське вторгнення в Україну стане найбільшою геополітичною помилкою Росії.

За таких умов налякані росіяни відмовляться виходити на протести і виступати проти режиму Путіна, а значна частина його електорату так і продовжать підтримувати війну. Президент країни-агресора тим часом рухатиметься в напрямку прямої диктатури і тоталітаризму, продовжить ув’язнювати опозиціонерів та знищувати опозиційні медіа.

За цього сценарію Росія продовжуватиме війну проти України, сподіваючись на розпад західного альянсу, який підтримує нашу державу.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

В Атлантичній раді наголошують, що у такому випадку нинішня та наступна адміністрації США мають стримувати спроби Кремля розширити своє панування. Україні потрібно буде надати прискорений шлях до членства в Європейському Союзі, а також необхідно розширювати безпекове співробітництво з Києвом і постачання озброєнь, необхідних для стримування російської агресії. "Це передбачає необхідність запевнення від партнерів України, що вони продовжуватимуть підтримувати Україну до того поки не буде відновлено суверенітет над кожним сантиметром української території", – сказано у звіті.

Сценарій №2: у Росії до влади приходять націоналісти

Не виключається й усунення Путіна та прихід до влади в РФ ультраправих націоналістів. Зазначається, що вірогідності цьому сценарію додає спроба заколоту ватажка ПВК "Вагнер" Євгенія Пригожина 24 червня 2023 року.

Такий націоналістичний режим з огляду на нестачу ресурсів міг би віддати перевагу заморожуванню війни проти України. Ба більше, він взагалі може уникати ескалації з Києвом та Заходом, а також звинувачувати Путіна у стратегічних невдачах в Україні.

Захід у такому разі має наполегливо утримувати і розширювати санкції проти Росії, а також використовувати арештовані активи російського центробанку для відбудови України.

Сценарій №3: встановлення режиму технократів

Новий режим, очолюваний невеликою кількістю технократичних еліт, навчених на Заході, може розпочати реалізацію постпутінської стратегії. Вони спробували б відкрити дипломатичні канали із Вашингтоном, Лондоном, Брюсселем та навіть Києвом. Також, вважають аналітики, технократи скасували б деякі рішення Путіна про продовження президентських термінів, а також звільнили б деяких політичних в’язнів.

Такий режим, згідно з прогнозом, відмовився б від націоналістичної риторики. При цьому, утримуючись би від прямої критики Путіна, вони вказували б на помилки, яких Росія припустилася у попередні роки. Подібна влада могла би вирішити зберегти контроль над Кримом, але вивести свої сили з решти території України, відмовившись від заяв диктатора про анексію у вересні 2022 року.

Зміну такого плану в Росії вітались би багатьма на Заході, а дехто міг би закликати навіть дати Москві другий шанс, вважають в Аналітичній раді. Проте Кейсі Мішель наголошує, що оптимізм щодо такої влади мав би бути пом’якшеним – такий сценарій не обов’язково передбачає перемогу стратегії Заходу, відмову від анексії Криму, чи демократичні реформи всередині самої Росії.

Сценарій №4: демократизація РФ

До цього сценарію можуть призвести зрушення в Росії після перемог України, каскад невдач Путіна та загальна економічна руйнація. Поразки росіян у війні могли б призвести до масових протестів як у Москві, так і в регіонах. Мітингувальники зосередилися б на децентралізації влади і відновленні місцевого суверенітету, виведенні російських сил із України, Молдови та Грузії, та демократизації як на місцевому, так і на федеральному рівнях.

За сценарієм, всі ці зміни мають відбуватися швидко і базуватися на невдачах неоімперської Росії. "Цей результат є одним із найкращих, які Захід міг собі уявити, і він повинен стимулювати, заохочувати та прискорювати його", – сказано у статті.

У такому разі є обовʼязковим пом’якшення санкцій, особливо пов’язаних з внутрішньополітичними та економічними реформами, надання ресурсів для розслідування, щоб новий російський уряд міг розслідувати злочини режиму Путіна та його союзників, а також можливе повернення заморожених активів російського центробанку за умов виплат Москвою репарацій Києву. Водночас Захід має бути пильним щодо можливої неоімперіалістичної та реваншистської риторики.

Наголошується, що, яким би хорошим цей сценарій не був, він малоймовірний у найближчій та середньостроковій перспективі.

Сценарій №5: розпад Росії

У короткостроковій перспективі розпад Росії теж навряд можна вважати вірогідним. Проте вірогідність такого розвитку подій може збільшитись із часом, якщо Путін залишиться при владі і російська економіка продовжить деградувати.

До розпаду РФ може призвести низка факторів – від невдач в Україні до економічного занепаду та утисків меншин. Процес може початись із Чечні, якщо внутрішня боротьба за пост наступника Рамзана Кадирова переросте в третю чеченську війну. Ще один варіант – протести в Татарстані проти спроб придушення татарської ідентичності. Такі рухи можуть призвести до "параду суверенітетів" у Росії.

Однак автор звіту наголошує, що цей сценарій із розпадом Росії небезпечний не лише для самої РФ, а й для Заходу, непокоячись про безпеку російського ядерного арсеналу. За цього сценарію Захід повинен зосередитися на створенні багатосторонніх та багатонаціональних коаліцій для управління не тільки ядерною стабільністю, але й російською нестабільністю в ширшому плані.

Водночас подібні занепокоєння не мусять перешкоджати зусиллям у допомозі Україні для забезпечення поразки Росії у війні: "Захід не повинен утримуватися від підтримки України через надмірні побоювання нестабільністю Росії", – йдеться в матеріалі.