Заброньований від служби в ЗСУ касир супермаркету — це схоже на анекдот

Заброньований від служби в ЗСУ касир супермаркету — це схоже на анекдот

Процедура бронювання військовозобов’язаних дає змогу приватним компаніям і державним структурам зберегти на роботі важливих працівників. Утім, журналісти виявили, що в законодавчій системі є певні прогалини, які відкривають простір для зловживань.

У виданні "ТЕКСТИ" спробували розібратися, як працює ця система, у яких галузях економіки найбільше заброньованих працівників та чи є схеми, які дають змогу роботодавцям уникати бронювання і виявили 16 тисяч наказів про бронь від армії. Чи касири й охоронці критично важливі для економіки?

Правила

Забронювати своїх працівників можуть не всі приватні підприємства та державні структури, а лише критично важливі для функціонування держави та української економіки.

Зокрема, у постанові Кабміну про бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану зазначено, що забронювати можна працівників:

органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

підприємств, які виконують мобілізаційні завдання (замовлення); наприклад, це виробництво військової техніки чи боєприпасів, забезпечення армії чи населення продовольством, надання послуг для держави;

підприємств, установ та організацій, які виробляють товари, виконують роботи і надають послуги, необхідні для забезпечення потреб Збройних сил та інших військових формувань;

підприємств, установ та організацій, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Щодо останнього пункту Кабмін визначає чіткі критерії, яким має відповідати компанія, щоб вважатися критично важливою для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Щоб забронювати своїх працівників, компанія має відповідати щонайменше трьом із семи критеріїв (у деяких випадках щонайменше двом), а саме:

сума сплачених податків, зборів, платежів до бюджету та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом року перевищує еквівалент 1,5 млн євро;

сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро;

підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;

підприємство має важливе значення для національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади;

підприємство не має заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб — працівників підприємства за останній календарний квартал не менший за розмір середньої заробітної плати в регіоні за IV квартал 2021 року;

підприємство є резидентом "Дія Сіті".

У Мінекономіки нам відповіли, що станом на кінець листопада відомство видало близько 16 тис. наказів про бронювання військовозобов’язаних. В одному наказі може бути кілька десятків підприємств. Точного списку всіх підприємств, які бронювали своїх працівників, ми не отримали.

Цікаво, що станом на березень 2023 року в Україні було 528 000 заброньованих людей і 3510 наказів про бронювання військовозобов’язаних (із них 2661 чинний), повідомляє "Форбс".

За 9 місяців 2023 року кількість наказів зросла вчетверо. Яка кількість заброньована, зараз нам невідомо.

Половина штату

Цікаво, що державні та приватні підприємства можуть забронювати не більше ніж половину свого штату. І не будь-кого, а лише тих працівників, які відіграють на своєму робочому місці важливу роль для держави та населення під час війни.

Тут виникають проблеми. Адже не законодавство, а сам роботодавець визначає, які працівники на своєму робочому місці критично важливі для підприємства.

Texty.org.ua знайшли на сайті OLX кілька оголошень про вакансії, у яких підприємства пропонують бронювати кого завгодно.

Ось вакансія охоронця ТРЦ, якого пропонують забронювати від мобілізації.

А ось аж чотири оголошення мережі супермаркетів Thrash про вакансію касира. Там заявляють, що компанія бронює всіх своїх працівників (хоча це заборонено законодавством). Ці оголошення були доступні на сайті ОLХ у середині листопада, але згодом видалені.

Журналісти видання знайшли ще три такі пропозиції в різних містах України.

Надіслали запит у холдинг Fozzy Group, який володіє супермаркетами Thrash, щоб дізнатися, чому вони заявляють, що можуть забронювати всіх своїх працівників, хоча законом передбачено лише 50%. Роз’яснення нам дали дещо розмите.

“Компанія Thrash! Траш! належить до критичної інфраструктури, і ми маємо ліміт на бронювання усіх категорій працівників. Ліміт ще не вичерпаний, тому, поки є можливість, пропонуємо своїм працівникам подавати документи на бронювання”, — відповіли у Fozzy Group.

Ми не заперечуємо, що мережа супермаркетів — це важлива частина інфраструктури, але й вона має адаптуватися до війни та збільшувати кількість самокас чи наймати більше жінок на такі посади. Бо заброньований від служби в ЗСУ касир — це схоже на анекдот.

Також журналісти намагалися сконтактувати з Мінекономіки, щоб з’ясувати, чи знають там про схеми й корупційні ризики, пов’язані із системою бронювання військовозобов’язаних працівників.

Там відповіли, що:

“Міністерство економіки України розробляє нормативно-правові акти, зокрема в системі бронювання. Виконанням і контролем займаються інші органи влади”. І додали: “Якщо громадяни фіксують порушення в цій сфері, рекомендуємо одразу звертатися до правоохоронних органів або надати міністерству інформацію офіційним чином, аби ми відреагували в доступних нам межах і в необхідний спосіб”.

За кордон

Деякі недоброчесні працедавці вже використовують прогалини в законодавстві, щоб допомагати уникати мобілізації.

Наприклад, у червні СБУ повідомила, що викрила схему уникнення мобілізації в Житомирі. Місцева фірма, яка отримала оборонне замовлення, безпідставно бронювала від мобілізації своїх працівників. Правоохоронці розповіли, що організатори цієї схеми “наймали” на роботу знайомих і бронювали їх.

Інша така схема виникла на Одещині. 48-річний одесит долучив до схеми керівника агрофірми, яка отримала оборонне замовлення. За 4500 доларів США вони “працевлаштовували” у фірму чоловіків призовного віку й допомагали їм виїхати за кордон. Організатори схеми оформляли своїм “клієнтам” відрядження до Молдови з фіктивною метою налагодження бізнес-контактів і розширення клієнтської бази.

Валерія Павленко, опубліковано у виданні "ТЕКСТИ"