В ISW пояснили, чому Росія пішла на обмін полоненими з Україною: у Кремля особлива мета

В ISW пояснили, чому Росія пішла на обмін полоненими з Україною: у Кремля особлива мета

Україна та Росія 3 січня провели найбільший обмін військовополоненими – додому повернулося 230 українських захисників. Експерти вважають, що країна-агресор пішла на такий крок, переслідуючи власні цілі, які потім використає в інформаційних кампаніях.

Адже до цього Кремль упродовж п’яти місяців просто блокував будь-які переговори щодо звільнення полонених українських військових. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW).

Аналітики зазначили, що 3 січня сторони провели найбільший на сьогоднішній день та перший офіційний з серпня 2023 року обмін військовополоненими. Президент України Володимир Зеленський оголосив, що повернулося понад 200 українських солдатів і цивільних, враховуючи особовий склад ЗСУ, Нацгвардії, ВМС і ДПСУ.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець пізніше уточнив, що це був 49-й обмін, під час якого додому повернулися 230 осіб. Вони воювали та потрапили в полон на Зміїному острові, а також Маріуполі – тобто частина солдатів перебували у російському полоні півтора роки.

Російське Міністерство оборони зі свого боку заявило, що до Росії повернулося 248 військовослужбовців. Там особливо подякували Об’єднаним Арабським Еміратам (ОАЕ) за "їхню роль у посередництві в обміні". Водночас російські джерела розійшлися в думках щодо точної кількості українців, повернутих під час обміну: одні стверджували, що їх було 173, а інші – "до 230".

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Вони стверджували, що співвідношення російських та українських військовополонених давно назріло після "вкрай непопулярного" обміну у вересні 2022 року, коли 215 українських військових (враховуючи захоплених у полон лідерів полку "Азов", яких Росія спочатку обіцяла ув’язнити щонайменше до кінця війни) поміняли на 55 російських окупантів та в’язнів, зокрема особистого друга Путіна, проросійського українського олігарха Віктора Медвечука.

Аналітики вважають вартим уваги час прояву очевидної готовності Росії взяти участь у найбільшому обміні військовополоненими. Представник українського координаційного штабу щодо поводження з військовополоненими Петро Яценко ще 17 листопада 2023 року заявив, що Москва, з невстановлених причин, з літа ввела заморозку цього процесу.

В ISW звернули увагу, що за останні тижні трапилося кілька кричущих інцидентів, коли російські військові використовували українських військовополонених у явних порушеннях Женевської конвенції, зокрема як живий щит, або страчували без суду та слідства.

"Високопоставлені російські чиновники часто дуже зацікавлені в тому, щоб подати Росію як країну, яка дотримується гуманітарних та інших правових принципів, і вибір часу для обміну військовополоненими може бути частиною цієї ширшої інформаційної кампанії", – дійшли висновку в ISW.

Водночас омбудсмен Дмитро Лубінець зазначив, що найближчими тижнями може відбутися ще один обмін полоненими. Він висловив сподівання, що цей процес у 2024 році "покаже системність".

"Завдання стоїть – повернути абсолютно всіх", – заявив Уповноважений з прав людини.

За його словами, за останні два тижні в переговорах із РФ відбулися певні зрушення: взаємне відвідування військовополонених, обмін теплими речами і, нарешті, повернення полонених. Щоправда, визнав Лубінець, країна-агресор Росія може будь-якої миті обірвати процес обміну.