Поліція Києва переплачує за оренду штрафмайданчиків, — НАЗК

Поліція Києва переплачує за оренду штрафмайданчиків, — НАЗК

НАЗК заявляє про можливу корупційну схему.

У діях посадовців Головного управління Національної поліції в місті Києві виявлено ознаки розтрати чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Ідеться про злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Його ознаки в діях посадових осіб НАЗК виявило в результаті моніторингу за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Під час моніторингу було встановлено, зокрема, що Головне управління Нацполіції в Києві облаштувало спеціальний майданчик для тимчасового затримання і зберігання транспортних засобів на земельній ділянці, яку орендувало у господарського товариства.

Як з’ясувалося, згадане товариство не є власником землі. Ділянку воно орендує у Київської міської ради.

Замість укладення договорів суборенди землі, між товариством й управлінням поліції були підписані договори про закупівлю послуг з оренди нерухомого майна за державні кошти. Наслідком таких дій стало створення умов для завищення вартості використання земельної ділянки.

У НАЗК наголосили, що, згідно зі законом, орендна плата за договором суборенди не може бути більшою за визначену в основному договорі оренди.

Натомість посадові особи перерахували господарському товариству за користування частиною земельної ділянки площею 3,72 гектарів бюджетні кошти в розмірі, який значно перевищує орендну плату, встановлену Київською міською радою для товариства.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

НАЗК затвердило обґрунтований висновок про виявлення ознак корупційного правопорушення, за результатами розгляду якого Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування.

Агентство звернулося до суду з позовом про визнання вищевказаних договорів недійсними, враховуючи, що укладені вони були в результаті можливого корупційного правопорушення, а також з огляду на суперечність змісту цих договорів низці положень спеціального законодавства.