В Офісі генпрокурора розповіли, що відбувається в судах зі справами про розгін Майдану

В Офісі генпрокурора розповіли, що відбувається в судах зі справами про розгін Майдану

Офіс генпрокурора оскаржив рішення Дніпровського райсуду Києва, який закрив справу ексберкутівців Вадима Бетлія та Олега Козачишина щодо розгону Майдану через закінчення строків давності для притягнення до відповідальності. Cуди з цих підстав уже закрили 5 справ відносно 6 фігурантів щодо 30 листопада 2013 року, водночас 24 справи ще розглядаються в різних інстанціях.

Повідомляє керівник Департаменту "Майдану" Офісу генпрокурора Олексій Донський.

"Лише упродовж 2023 року по подіях 30 листопада винесено обвинувальні вироки та засуджено 7 працівників підрозділу "Беркут" у справах, обвинувальні акти у яких скеровано до суду в минулі роки.

Водночас судами закрито 5 судових справ відносно 6 осіб саме щодо подій 30 листопада

Загалом, по розгону Майдану є 7 обвинувальних вироків відносно 9 осіб. 15 справ відносно 25 осіб все ще розглядається в судах першої інстанції, а всього в судах (рахуючи апеляційну і касаційну інстанцію) по 30 листопада розглядається 24 справи відносно 36 осіб".

Донський нагадав, що прокуратура наполягала на змінах до Кримінального процесуального кодексу, які мають забезпечити дотримання розумних строків судового розгляду, що стало б запобіжником масового закриття кримінальних справ, судовий розгляд яких може невиправдано тривати роками.

Водночас представник ОГП звертає увагу на явну недоречність посилань окремих оглядачів, необізнаних з проблематикою, щодо начебто неспроможності прокуратури покарати винних у розстрілах на Майдані.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Він нагадав, що злочини щодо розстрілів не мають строків давності, крім того, функцією прокурора в кримінальному процесі є підтримання публічного обвинувачення в суді, тоді як вирішення питань щодо винуватості особи і призначення покарання, належить до компетенції суду.

За словами очільника Департаменту "Майдану", достатність зібраних прокурором доказів для визнання особою винною у вчиненні злочину оцінюється судом при ухваленні обвинувального чи виправдувального вироку, і саме тому так важливо змінити законодавство, яке фактично толерує розгляд справ роками та їх закінчення без вироку, тобто без висновку про винуватість або невинуватість особи.