Схема на 2 мільярди: суд заарештував рахунки компаній, через які відомі аптечні мережі України “Подорожник”, АНЦ, “Біокон” "відмивали" гроші

Схема на 2 мільярди: суд заарештував рахунки компаній, через які відомі аптечні мережі України “Подорожник”, АНЦ, “Біокон” "відмивали" гроші

Печерський районний суд міста Києва арештував рахунки представництв польської компанії SCIL TRADE sp. z o.o. та естонської QUICK VENT OU у кримінальному провадженні щодо ймовірної схеми легалізації коштів через фіктивні ліцензійні платежі від аптечних мереж і фармацевтичних компаній.

Про це інформує «Комерсант Український» з посиланням на дані Реєстру судових рішень.  

За версією слідства Нацполу, організатори схеми використовували представництва SCIL TRADE sp. z o.o. та QUICK VENT OU для отримання коштів від понад 180 компаній фармацевтичного сектору під виглядом роялті за використання патентів, комп’ютерних програм і «корисних моделей» у сфері дезінфекції.

У чому полягає схема

Слідство вважає, що фактичне керівництво діяльністю представництва «СКІЛ ТРЕЙД СП.

З О.О.» здійснював одна особа, тоді як директором і бухгалтером формально була інша.

За матеріалами провадження, між представництвом та сотнями українських аптечних операторів укладалися ліцензійні договори на використання об’єктів інтелектуальної власності, зокрема патенту №150404 (спосіб дератизації приміщень за допомогою ультразвукового випромінювання, – ред.).

Серед контрагентів фігурують структури мереж “Подорожник”, “Аптека Доброго Дня”, “Аптека низьких цін (АНЦ)”, “Біокон”, “Перша фармація” та десятки інших українських фармкомпаній і аптечних операторів.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Правоохоронці, серед іншого, стверджують, що:

патенти та «корисні моделі» фактично не використовувалися;

договори не мали реального економічного змісту;

роялті використовувалися як інструмент прикриття руху коштів;

частина грошей надалі перераховувалася на рахунки компаній із ознаками фіктивності.

Відповідна Ухвала Печерського суду у справі також посилається на аналітичне дослідження Державної податкової служби України, згідно з яким у 2023–2024 роках на рахунки представництва «СКІЛ ТРЕЙД СП.

З О.О.» надійшло понад 2 млрд грн від 183 українських підприємств фармацевтичного сектору.

Зокрема:

з 3 січня 2023 року по 6 грудня 2024 року на рахунки компанії надійшло 2,007 млрд грн;

загальний обсяг операцій слідство оцінює у 2,041 млрд грн;

можливі несплачені податки на прибуток оцінені у 361,3 млн грн.

За даними слідства, кошти надалі могли спрямовуватися на обготівковування та легалізацію через мережу компаній із ознаками ризиковості.

Підозра директорці представництва

15 січня 2026 року одну особу було затримано, а наступного дня їй повідомили про підозру за ч.2 ст.28 та ч.1 ст.366 КК України – службове підроблення, вчинене групою осіб.

Слідство вважає, що вона підписувала та посвідчувала печаткою ліцензійні договори, які, за версією правоохоронців, містили завідомо неправдиві відомості щодо реального використання об’єктів інтелектуальної власності.

Водночас в ухвалі також зазначено, що вказана особа могла бути номінальним керівником «СКІЛ ТРЕЙД СП.

З О.О.» і фактично не контролювала господарську діяльність компаній.

Арешти коштів 

Суд вже наклав арешт на кошти у безготівковій формі на рахунках:

представництва «СКІЛ ТРЕЙД СП.

З О.О.» 

представництва «КВІК ВЕНТ ОУ» в таких банках, як “Укргазбанк”, “Ощадбанк” ПУМБ “Банк Траст-Капітал” і “Банк Восток”. 

Слідство заявляє про «тіньовий сектор» і корупційний механізм

В ухвалі також зазначено, що, за версією правоохоронців, обготівковані кошти могли використовуватися у «корупційному механізмі» для незаконного стимулювання працівників медичних установ з метою просування фармацевтичної продукції.

Крім того, слідство вказує, що частина контрагентів, які отримували кошти від представництва «СКІЛ ТРЕЙД СП.

З О.О.», уже є фігурантами інших кримінальних проваджень у сфері господарських злочинів.

Розслідування здійснює Головне управління Національної поліції у місті Києві під процесуальним керівництвом Печерської окружної прокуратури

Відомі аптеки – серед контрагентів

Серед 183 українських підприємств фармацевтичного сектору, у якості ймовірних учасників схеми, вказані такі відомо в Україні аптечні бренди як “Подорожник”, “Аптека Доброго Дня”, “Аптека низьких цін (АНЦ)”, Аптечне об’єднання “Біокон”, “Перша фармація”, “Дніпрофарма”, тощо. 

Мережа аптек «Подорожник» – найбільший аптечний ритейлер України, що працює на ринку понад 20 років і має національне покриття.

Компанія була заснована у Львові у 1999 році, а сьогодні мережа налічує близько 2 800  аптек. 

За корпоративною структурою «Подорожник» працює через групу пов’язаних юридичних осіб і франчайзингово-операційну модель.

У різних джерелах основним бенефіціаром мережі називають львівського бізнесмена Олександра Федечка та його родину.

«Аптека Доброго Дня» – теж одна з найбільших аптечних мереж України, що працює з 2006 року та розвивається у форматі фарммаркетів.

Оператором мережі є компанія ТОВ «Фармастор».

Мережа налічує більше 600 аптек у десятках міст України та входить до п’ятірки найбільших фармритейлерів разом з АНЦ та «Подорожником».

Власником бізнесу вважається Ігор Червоненко та пов’язані із ним особи. 

ТОВ «Аптечне об’єднання «Біокон» – українська фармацевтична компанія, що працює у сфері роздрібної та/або дистрибуційної торгівлі лікарськими засобами та супутньою медичною продукцією.

Кінцевим бенефіціаром АО вказаний Ігор Червоненко.

Водночас через ТОВ «Фарма-Альянс» об’єднання пов’язане і з бізнес-мережею фармпідприємця Ігоря Білого («Галафарм» із річним доходом понад 1,2 млрд грн).

Ігор Білий, за даними відкритих джерел, є чоловіком колишньої директорки пологового будинку №7 у Києві (нині — Перинатальний центр міста Києва) Вікторії Білої, яка обіймала цю посаду до 2023 року.

За даними публічних реєстрів, фармацевтичний бізнес, пов’язаний із Ігорем Білим, розвивався паралельно з кар’єрою його дружини у державному медичному секторі.

«Перша фармація» – це група пов’язаних юридичних осіб, що працюють у сфері аптечного ритейлу в Україні та часто мають у назві прив’язку до регіонів (наприклад, «Перша фармація Києва», «Перша фармація Дніпра», «Перша фармація Київщини» тощо).

Мережа розвивається як масштабована регіональна структура аптек, яка працює через десятки окремих ТОВ у різних областях.

Серед її засновників вказані: Данієлян Нуне Сейранівна, Данієлян Ануш Ашотівна.

АНЦ – (раніше «Аптека низьких цін») – теж одна з найбільших аптечних мереж України, що працює на ринку з 2000 року.

Перші аптеки були відкриті у Запоріжжі, після чого мережа швидко масштабувалася на всю країну.

Сьогодні АНЦ об’єднує понад 1 300 аптек.

Мережа також працює під кількома іншими брендами, зокрема «Копійка», «ШАР@», «Благодія» тощо.

Кінцевими бенефіціарами компанії в різних корпоративних даних називають групу бізнесменів із Запоріжжя – Костянтина Пучина, Артура Кадушкіна та Андрія Ахтирського .

Загалом, за версією слідства, операції з цими компаніями (понад 180) могли використовуватися як частина механізму виведення коштів.