Діра у 6 трильйонів та консервація свердловин: економіст порівняв нинішню кризу в РФ із розпадом СРСР

Діра у 6 трильйонів та консервація свердловин: економіст порівняв нинішню кризу в РФ із розпадом СРСР

Росія стрімко позбавляється головної фінансової опори – нафтогазові надходження вже не можуть покрити бюджетний дефіцит у майже 6 трильйонів рублів, а масове закриття нафтових свердловин лише поглиблює кризу. Навіть зростання світових цін на нафту більше не рятує Кремль, а економічні проблеми дедалі сильніше нагадують сценарій, який колись призвів до розпаду СРСР.

Про це в коментарі OBOZ.UA розповів економіст Іван Ус. За даними української розвідки, у Росії почали консервувати нафтові свердловини, йдеться щонайменше про 400 об’єктів, які можуть бути закриті на тривалий термін.

Для країни, де нафтогазові доходи залишаються одним із головних джерел наповнення бюджету, це означає не просто труднощі окремої галузі, а загрозу всій фінансовій системі. Ус наголошує, що російська економіка традиційно поділяється на нафтогазову та «всю іншу», а енергетичний сектор досі забезпечує близько 30% державних надходжень. Саме тому будь-які потрясіння в цій сфері одразу позначаються на загальному стані економіки.

За словами експерта, історія вже показувала, до чого призводить падіння нафтових прибутків для держави, яка критично залежить від експорту сировини. Він проводить паралелі з кінцем 1980-х років, коли різке зниження світових цін на нафту стало одним із факторів, що прискорили економічний колапс Радянського Союзу. Сьогодні, зауважує Ус, ситуація для Росії починає виглядати тривожно схожою.

Попри нещодавнє зростання світових цін на нафту через загострення на Близькому Сході, Кремль не отримав очікуваного фінансового полегшення. Російський уряд визнає, що додаткові нафтові доходи можуть дати лише близько 200 мільярдів рублів. Однак ця сума виглядає мізерною на тлі бюджетного дефіциту, який уже сягнув майже 6 трильйонів рублів.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Фактично йдеться про величезну фінансову діру, яку неможливо закрити навіть за високих цін на енергоресурси. За словами Уса, нинішня ситуація демонструє, що навіть подорожчання нафти більше не здатне компенсувати структурні втрати російської економіки.

Ознаки кризи дедалі помітніші й в інших секторах. На економічних форумах у самій Росії керівники великих підприємств відкрито говорять про падіння попиту, скорочення виробництва, звільнення працівників і брак коштів. За словами експерта, реальні масштаби спаду можуть бути значно більшими, ніж офіційно визнає російська влада.

Додатковий тривожний сигнал – ситуація у банківському секторі. За даними розвідки, щонайменше 11 російських банків можуть припинити роботу. Причини – нестача ліквідності, зниження довіри населення та зростаючий страх, що держава може вдатися до використання заощаджень громадян для латання бюджетних дір.

Ще одна проблема для Кремля – поступова втрата європейського газового ринку. Росія намагається переорієнтувати постачання на Азію, однак там стикається з жорсткими умовами покупців. Китай, зокрема, готовий купувати російський газ лише за зниженими цінами, які можуть виявитися навіть нижчими за собівартість видобутку.

На думку експерта, це означає, що Росія втрачає не лише поточні доходи, а й можливість швидко компенсувати їх новими контрактами. А без стабільних нафто-газових надходжень російська економічна модель починає втрачати фундамент.