Футбольні мародери

Футбольні мародери

Українські біженки з дітьми, які отримали тимчасовий захист в Іспанії, зіткнулися з новою схемою заробітку. І, за їхніми словами, організували її не чужі люди, а власні краяни. Поки чоловіки цих жінок воюють за Україну, окремі представники футбольного середовища, як стверджують сім’ї, заробляють на дітях українських військових.

Суть схеми, про яку розповідають матері, виглядає простою та цинічною. Жінкам пропонують організувати для дитини футбольний “перегляд”: можливість показати себе тренерам, потрапити в поле зору клубу та отримати шанс на спортивне майбутнє. Але дуже швидко виявляється, що цей шанс має ціну – близько 3 000 євро.

Фактично матір ставлять перед вибором: або заплатити за “можливість”, або потім жити з думкою, що саме вона свого часу позбавила дитину шансу на футбольну кар’єру. Саме на цьому, за словами сімей, і будується весь психологічний тиск.

При цьому йдеться про неповнолітніх дітей, для яких у багатьох випадках існують законні механізми та домовленості щодо безплатних переглядів. Але там, де дитина мала б просто вийти на поле та продемонструвати свої здібності, з’являється платний посередник. Там, де мав би бути спорт, з’являється каса. Сім’ям продають те, що, по суті, не повинно продаватися: право дитини бути поміченою.

У цій історії матері згадують ім’я Роман Зозуля, колишнього футболіста збірної України, пов’язаного з агентським проєктом Talented Birds. За словами жінок, саме він спілкувався з ними щодо футбольних перспектив дітей, можливих переглядів та умов оплати. Саме з ним вони пов’язують вимогу передати кошти за організацію переглядів в Іспанії.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

І тут історія набуває особливо неприємного відтінку. Українська мати в чужій країні чує рідну мову, бачить знайоме футбольне прізвище та значно швидше починає довіряти. Чужий шахрай користується необізнаністю. Свій має довіру. А коли цією довірою користуються щодо жінок та дітей військових, це вже виходить далеко за межі “футбольного бізнесу”.

Окремі питання викликає і сама діяльність учасників цієї історії в Іспанії. Поки одні українці воюють на фронті, інші, як стверджують сім’ї, будують заробіток на родинах військових, які опинилися за кордоном через війну.

У матеріалах щодо цієї історії також фігурує Talented Birds, структура, яка позиціює себе як футбольне агентство та посередник. При цьому в агентства немає повноцінного офіційного сайту. У відкритому доступі є лише сторінка в Instagram та профіль на Transfermarkt.

На платформі Transfermarkt Talented Birds вказане як футбольне агентство. Серед власників зазначені Євген Коноплянка, Роман Зозуля та Олег Мельничук. Саме Олег Мельничук, згідно з публічною інформацією, має ліцензований агентський статус.

І саме ліцензія створює для батьків відчуття легальності та довіри. Вона формує враження, що перед ними не сумнівні посередники, а офіційна футбольна структура. Але далі, за словами сімей, починається інша історія: розмови про “великі перспективи”, перегляди в клубах та необхідність передати 3 000 євро готівкою.

Проблема полягає ще й у тому, що гроші, за словами матерів, сплачуються до отримання будь-якого реального результату. А сам результат потім часто розчиняється в тумані. В одних випадках перегляд узагалі не організовується. В інших проходить настільки формально, що сім’я не розуміє, чи був це реальний інтерес клубу, чи просто імітація процесу. У підсумку дитина не отримує розвитку, мати не отримує жодної зрозумілої відповіді, а гроші не повертаються.

І головна претензія тут не в тому, що дитині не запропонували контракт. У професійному спорті це нормально. Питання в іншому: сім’ям, за їхніми словами, продавали сам доступ до можливості, яка в багатьох випадках мала бути безплатною. Ба більше, іноді навіть цей “доступ” виявлявся лише імітацією діяльності.

Історія вже давно перестала виглядати як одинична скарга. Інформація про подібну схему активно обговорюється в українському інформаційному просторі, зокрема серед військових та родин військових. У різних розповідях повторюються одні й ті самі елементи: Іспанія, українська матір, дитина-футболіст, “перегляд”, сума у 3 000 євро, посередники, прізвище Зозулі та агентська структура Talented Birds. Коли різні люди описують одну й ту саму модель, це вже важко назвати випадковістю.

Окремої уваги заслуговує і роль європейських футбольних клубів, назви яких згадуються в подібних історіях. Саме репутація клубів стає частиною механізму переконання. Матерям розповідають про доступ до європейської футбольної системи, про можливість для дитини бути поміченою, про контакти з клубами та тренерами. І якщо під ці обіцянки збираються гроші, клуби мають бути зацікавлені в тому, щоб перевірити, як саме використовуються їхні назви, інфраструктура та репутація.

Це вже не виглядає як звичайний конфлікт очікувань чи побутова суперечка. У цій історії фігурують гроші, неповнолітні діти, біженці, родини військових, агентські структури та футбольне середовище. Для правоохоронців це може бути предметом перевірки на можливе шахрайство. Для податкових органів це питання походження та обліку коштів. Для футбольних структур це питання роботи з неповнолітніми та використання клубної інфраструктури у сумнівних схемах.

Але головне, це історія не про футбол. Вона про довіру, якою, за словами сімей, скористалися. Про жінок, яких поставили перед вибором: заплатити тисячі євро або жити з відчуттям, що вони нібито “забрали у дитини шанс”. Про дітей українських військових, на чиїх мріях, як стверджують матері, хтось вирішив заробити під час війни.