Суд підтвердив право «ПриватБанку» блокувати рахунки клієнтів за підозру в участі у гральних P2P-схемах

Суд підтвердив право «ПриватБанку» блокувати рахунки клієнтів за підозру в участі у гральних P2P-схемах

Миколаївський районний суд розглянув справу клієнта «ПриватБанку», який намагався оскаржити розірвання ділових відносин та закриття своїх рахунків. Банк запідозрив чоловіка у використанні карток для сумнівних операцій, пов’язаних з гральним бізнесом.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 945/1630/25.

Банківський «бан» за ризики

Позивач, Чечуй Євген Юрійович, був активним клієнтом АТ «КБ «ПриватБанк», доки у червні 2025 року не отримав «лист щастя». Банк повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку через «неприйнятно високий рівень ризику». Рахунки були закриті, а доступ до «Приват24» — заблокований.

Євген Чечуй звернувся до суду, вимагаючи визнати дії банку незаконними. Він стверджував, що гроші на рахунках — це його особисті кошти та виграші від букмекерської компанії «Фавбет», що підтверджувалося відповідною довідкою.

Фінансовий моніторинг бачив «дропа»

Представники «ПриватБанку» у суді надали зовсім іншу картину. Внутрішня система «Розумний облік» зафіксувала підозрілу активність:·         Маскування транзакцій: через картки проходили великі обсяги коштів від невідомих осіб, що нагадувало схему P2P-переказів (з картки на картку) для поповнення ігрових рахунків у казино.·         Ознаки «дропа»: банк запідозрив, що клієнт використовує свої рахунки як транзитну ланку («дроп») для відмивання доходів або податкових злочинів.·         Атипова активність: щоденні обороти були величезними, тоді як залишок на кінець дня залишався мізерним.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Банк наголосив: згідно із законом про запобігання легалізації доходів, вони зобов’язані припиняти співпрацю з клієнтами, чиї операції не мають очевидної економічної мети.

Вердикт суду

Суддя М.М. Войнарівський, дослідивши матеріали справи, став на бік фінансової установи. Суд зазначив, що:

1.     Банк як суб’єкт первинного фінмоніторингу має право самостійно оцінювати ризики.2.     Наявність обґрунтованих підозр щодо «схемності» операцій є достатньою підставою для закриття рахунків.3.     Витребування пояснень у клієнта є правом, а не обов’язком банку, якщо ризик уже визначено як «неприйнятно високий».

 Результат

04 травня 2026 року суд ухвалив рішення: Чечую Євгену Юрійовичу у задоволенні позову відмовити повністю. Банківська дискваліфікація залишилася в силі.

 Висновок: Використання особистих карток для транзиту «ігрових» грошей або масових P2P-переказів рано чи пізно потрапляє під радари фінмоніторингу. Оскаржити таке блокування в суді вкрай важко, оскільки закон надає банкам широкі повноваження у сфері «де-рискінгу».