Не лише клімат і хвороби: що могло знищити неандертальців

Вчені висунули нову теорію зникнення неандертальців. Дослідники вважають, що вирішальною проблемою могла стати слабка соціальна взаємодія між окремими групами, через що вони гірше переживали кризи та конкуренцію з Homo sapiens.

Про це повідомляє IFLScience .

Науковці з Монреальського університету припустили, що неандертальці жили більш ізольовано та рідше підтримували контакти між громадами. На відміну від них Homo sapiens створювали ширші соціальні мережі, які допомагали виживати у складні періоди.

Для перевірки теорії дослідники використали археологічні та етнографічні дані й внесли їх у комп’ютерні моделі. Алгоритми адаптували для реконструкції життя давніх людських популяцій у Європі між 60 та 35 тисячами років тому.

Вчені зазначають, що типова група мисливців-збирачів складалася приблизно з 25–50 людей. Такі спільноти сезонно пересувалися та підтримували контакти із сусідніми групами.

Дослідження показало, що самі лише кліматичні зміни чи конкуренція з Homo sapiens не пояснюють повного зникнення неандертальців.

Homo sapiens частіше жили у регіонах із кращими зв’язками між групами. Це дозволяло людям обмінюватися інформацією про ресурси, міграції тварин та шукати підтримку під час криз.

За словами професорки антропології Аріан Берк, такі мережі фактично працювали як система безпеки для давніх людей.

Під тиском умов популяція неандертальців у Європі розділилася на західну та східну групи. У Східній Європі вони були менш пов’язані між собою й зникли раніше.

Натомість групи на Піренейському півострові мали кращі контакти та протрималися довше. Саме вони могли бути одними з останніх неандертальців на Землі.

Дослідники також наголошують, що Homo sapiens краще пристосовувалися завдяки здатності формувати великі спільноти та обмінюватися знаннями.

На думку вчених, саме соціальні зв’язки стали однією з ключових переваг людей у боротьбі за виживання.