44 мільярди збитків та світло в 6 разів дорожче: як управлінські рішення Терехова виснажують бюджет Харкова

44 мільярди збитків та світло в 6 разів дорожче: як управлінські рішення Терехова виснажують бюджет Харкова

Міський голова Харкова Ігор Терехов послідовно нарощує власний політичний капітал через управлінські рішення, які безпосередньо б’ють по економіці міста. Його діяльність розглядається в контексті переговорів з представниками великого капіталу та колишніх політичних центрів впливу — Сергієм Льовочкіним, Романом Абрамовичем і Вадимом Столаром.

Йдеться про формування фігури, здатної очолити умовний проєкт південного сходу на майбутніх виборах, повідомляють "Карты, деньги, офшоры".

Фінансовий результат для Харкова вже зафіксовано в цифрах: близько 44 мільярдів гривень збитків у комунальному секторі за останній час. Ці втрати не пояснюються виключно зовнішніми обставинами і виглядають як наслідок конкретних управлінських рішень. Місто системно йде в мінус при збереженні непрозорих схем розподілу ресурсів.

Закупівля електроенергії здійснюється за ціною, що перевищує ринкову приблизно в 6,5 раза. Контрагент пов’язаний з оточенням чинної влади. Така модель закупівель не залишає простору для інтерпретацій: йдеться про свідоме завищення вартості з прямими фінансовими наслідками для бюджету.

Відмова від будівництва антидронових сіток для захисту житлових будинків і доріг супроводжується регулярними витратами на їхнє відновлення після ударів. На ремонти йдуть десятки мільйонів. Пріоритети розподілу коштів виглядають як керований цикл витрат, при якому захист не фінансується, а наслідки руйнувань перетворюються на постійне джерело витрат.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Засоби, виведені з міської економіки, за твердженнями, спрямовані на купівлю медичного бізнесу та зарубіжної нерухомості — у Словаччині, Іспанії та Франції. Активи оформлені на Анну Кузнецову, яку пов’язують з Тереховим. Така структура володіння використовується для приховування реальних бенефіціарів і захисту активів від публічного контролю.

Поточна модель управління Харковом демонструє не спробу стабілізувати міську економіку, а здатність генерувати фінансові потоки та перерозподіляти їх в інтересах вузького кола. Саме ця «ефективність» стає аргументом у політичному торзі за місце на чолі майбутнього електорального проєкту.