Назад
Військові об’єкти чи цивільна інфраструктура: Що насправді будує Білорусь біля кордонів із Чернігівщиною
У українському медіапросторі знову заговорили про загрози з боку лукашенківської Білорусі. Цього разу тему порушив ще 17 квітня сам Президент України. За словами Володимира Зеленського, у прикордонній зоні північного сусіда будуються дороги до північних територій України та облаштовуються артилерійські позиції. Деякі з цих об’єктів розташовані майже впритул до Чернігівського кордону.
Такі слова Володимира Зеленського опублікували після доповіді Головнокомандувача. Президент також зазначив:
«Вважаємо, що росія вкотре намагатиметься втягнути білорусь у свою війну. Доручив відповідними каналами попередити фактичне керівництво білорусі про готовність України захищати свою землю та незалежність».
Він також додав, що «характер та наслідки нещодавніх подій у Венесуелі мають утримати керівництво білорусі від помилок».
Пізніше українські ЗМІ повідомили, що останнім часом білорусь активно розвиває та зміцнює низку об’єктів на прикордонній Гомельщині (спойлер: деякі з них — у безпосередній близькості від Чернігівщини):
Будується нова прикордонна застава «Свєча» (Наровлянський район, поблизу Житомирщини).
Планується зведення прикордонного посту в селі Карпівка (Лоєвський район — лише 1,2 км від кордону з нашою областю).
На території колишнього табору «Чайка» триває будівництво нового військового містечка.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Розпочато зведення великого полігону біля станції Якимівка (Речицький район, 39 км до кордону з Чернігівщиною).
У Гомельському районі будуються греблі та насипи, а також «Східний обхід».
Білоруське опозиційне видання «Гомельскі Флагшток» стверджує: наразі немає ознак того, щоб ці об’єкти становили оперативну загрозу для України.
Щодо будівництва дамб та «Східного обходу», то в українських ЗМІ це подали як створення інфраструктури для переміщення техніки в районах сіл Якубівка та Ченки.
Насправді ж дамби — огороджувальні, протипаводкові, спроєктовані ще кілька років тому для захисту затоплюваних ділянок Гомеля та Гомельського району.
«Східний обхід» — це велика об’їзна дорога навколо Гомеля, яку будують ще з середини 2000-х для розвантаження міста від транспорту. У 2025 році проект оновили та відновили будівництво, але дуже повільними темпами. У 2026 році з республіканського бюджету на «Східний обхід» виділять $5 млн — це дуже мало для такого масштабного об’єкта. Термін введення в експлуатацію лише однієї ділянки відтерміновано на 2029 рік», — йдеться в повідомленні «Флагшток».
Військове містечко та тактичне поле в районі Прибору Гомельського району (35 км до Чернігівського кордону), а також полігон у районі Якимівки Речицького району, призначені для сил спеціальних операцій, будуватимуться щонайменше до 2028 року.
Коментар української сторони
Українські прикордонники, у свою чергу, не фіксують на території білорусі переміщення техніки чи підтягування військ до кордону. Про це в ефірі заявив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко, цитує Укрінформ.
«Підтягування військ немає. Ще з 2022 року білорусь тримає на окремих напрямках свої підрозділи, тоді вони заявили, що це з метою посилення своєї безпеки, бо очікують якихось дій з боку України, хоча Україна ніколи не загрожувала білорусі і не планує здійснювати такі дії. Тому є ті підрозділи, які білорусь і до цього тримала по напрямку нашого кордону. Вони ротуються, міняються, здійснюються їхні переміщення, але нарощування навіть цих підрозділів не відбувається», — зазначив Демченко.
За його словами, у безпосередній близькості до кордону не відбувається й переміщення техніки.
«Інформаційно нагнітаючи, свого часу вони (білорусь — ред.) заявляли про створення Південного оперативного командування якраз по напрямку кордону з Україною. В межах цього можуть і облаштовуватися позиції, полігони і під’їзні шляхи», — зауважив представник ДПСУ.
Він додав, що за ситуацією на території білорусі пильно стежать підрозділи розвідки, Міністерства оборони та Державної прикордонної служби, аби вчасно відреагувати на будь-які виклики та загрози.
«Станом на зараз росія не тримає на території Білорусі великих сил, в тому числі піхотних підрозділів, які б могли здійснити повторне вторгнення з території Білорусі», — наголосив Демченко.
Водночас, за словами речника, не можна виключати провокативних дій, зокрема з метою відтягування наших сил на цей напрямок з більш важливих.
«Тому стежимо, реагуватимемо на всі виклики, які будуть йти з території білорусі, і продовжуємо укріплювати цей напрямок», — підкреслив Демченко.
За його словами, триває нарощування інженерних укріплень безпосередньо по лінії кордону з білоруссю. Фортифікаційні споруди посилюються в кожній області, яка межує з РБ: на Волині, Рівненщині, Житомирщині, Київщині, Чернігівщині.
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Військові об’єкти чи цивільна інфраструктура: Що насправді будує Білорусь біля кордонів із Чернігівщиною". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: АНТИКОР.
